Премії під час війни: скільки заробляють голови громад Вишгородського району

Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"

Одним із найцікавіших питань завжди були заробітні плати чиновників, а у стані війни це ще актуальніше. Тому інформаційний портал "Моя Київщина" подав запити до громад Київщини, щоб дізнатися, які заробітні плати приходили з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України керівникам ОТГ, а також заступникам та секретарям

Сьогодні ми розглянемо зарплати керівників громад Вишгородського району. Протягом останніх декількох тижнів ми робили публікації про це, але зараз розглянемо дані цифри детальніше.

Спочатку проведемо ранжування очільників ОТГ за розміром щомісячних заробітків, які нараховувалися без врахування всіх сплачених податків із березня  до липня поточного року. Варто зауважити, що це усередненні дані за п’ять місяців, адже їм приходили дуже різні суми за вказаний період. У результаті вийшло наступне:

• Олексій Момот (Вишгородська ОТГ) – 82,9 тис. грн;
• Юрій Фомічев (Славутицька ОТГ) – 80,1 тис. грн;
• Володимир Підкурганний (Димерська ОТГ) – 71,1 тис. грн;
• Тетяна Свиреденко (Іванківська ОТГ) – 68,5 тис. грн;
• Радіон Старенький (Петрівська ОТГ) – 58,6 тис. грн;
• Сергій Книжников (Пірнівська ОТГ) – 18,7 тис. грн;
• Олена Геращенко (Поліська ОТГ) – 14,6 тис. грн.

Із цього випливає, що найвищою заробітною платою може похизуватися мер Вишгорода Олексій Момот, який під час наступу росіян на Київ залишався з громадою та виконував свою роботу. Звісно, якщо порівнювати його дохід із минулим роком, то він зріс на декілька тисяч. Загалом, таку чималу зарплату формують премії у розмірі 53 тис. грн., які у три з половиною рази більші за оклад, що становить скромні 15 тис. грн.

На другому місці знаходиться Юрій Фомічев – очільник Славутицької громади. Він також протягом часткової окупації Київщини військовими РФ знаходився зі своїми жителями, а коли 26 березня рашисти зайшли у Славутич, то йому не пощастило потрапити у полон до росіян. Останні відпустили голову через годину та заявили, що оглядатимуть місто та шукатимуть зброю у людей. Проте через три дні окупанти покинули Славутич та населенні пункти поряд.

Однак якщо повертатися до його доходів, то з березня по липень поточного року Фомічев загалом заробив 400 тис. грн., а за такий же період у 2021 році отримав 533 тис. грн. Тобто з початку війни його доходи скоротилися, але при цьому середню заробітну зарплату на рівні 80,1 тис. грн. не можна вважати маленькою. Для пересічного жителя області навіть після відрахування обов’язкових податків це доволі великі суми.

Непогано заробляє і голова Димерської ОТГ Володимир Підкурганний. Йому за час війни нараховували чималі кошти – 74 тис. грн. Минулого року було набагато менше – від 52 до 58 тис. грн. Таке зростання викликає питання, але більше їх було у жителів, коли росіяни сунулися на Київ. Справа в тому, що очільник громади вперше вийшов на зв’язок на третій день нападу - 26 лютого. Він розповів про загальну обстановку, а далі періодично публікував інформацію про життя під окупацією, постачання гуманітарної допомоги та евакуаційні коридори. Також публікував жителям відомі факти, але не вказував, як їх вирішити. Це стосувалося, зокрема, води. Жителі знали, що її нема, але де набрати цей життєво необхідний ресурс Підкурганний не казав.

Також болючим було наступне питання - у громаді не створили вчасно місцеву тероборону, а ще не було евакуації. Жителі самостійно тікали у безпечні місця.

Трішки менше нараховували очільниці Іванківської ОТГ – Тетяні Свириденко. За п’ять місяців війни її зарплатний фонд склав 342 тис. грн., а у 2021 році за аналогічний період - 248 тис. грн. Таке зростання є суттєвим, яке зумовлене збільшенням премій, окладу, а також матеріальними допомогами та відпускними. У липні та червні жінці завдяки цьому додатково нарахували 75 та 54 тис. грн. відповідно.

Якщо торкатися питання, що саме робила Свириденко під час окупації громади, то є багато розбіжностей. Із однієї сторони про очільницю ширяться гарні чутки, які розповідають про її героїзм. З іншого, місцеві зазначають, що жодних причин для такої героїзації не було, а пані Свириденко буцімто не відсвічувала весь час окупації, а весь цей час знімала стрес спиртним, а історія, що голова брала участь у порятунку картин із музею Марії Приймаченко, є цілковитим фейком.

Ще мешканців Іванківської ОТГ обурило, що Свириденко нагородили орденом імені княгині Ольги ІІІ ступеня. Вони вважають, що жінка цього не заслужила. Також звинувачують депутатку Ольгу Василевську-Смаглюк, у тому, що вона подала її до нагороди. Втім, депутатка пояснила, як все було насправді:

Усі кандидати подаються в Офіс Президента України через обласні державні адміністрації. Тобто, подав Тетяну Дмитрівну - очільник КОДА Кулеба Олексій. При всій повазі до Тетяни Дмитрівни і до того, що вона була на постійному зв’язку зі мною, інформувала, координувала (в тому числі наш гуманітарний штаб), я НЕ подавала голову Іванківської селищної ради до нагороди.

На п’ятому місці за розміром заробітної плати знаходиться Радіон Старенький, який керує Петрівською ОТГ. За період березень-липень 2022 року сільський голова заробив 236 тис. грн., а за той самий період у 2021 році він отримав 246 тис. грн. Тобто фактично заробітна плата голови громади не змінилася. Однак значну частину його заробітної плати формують премії у розмірі 42 тис. грн.

Далі йде очільник Пірнівської ОТГ. Йому в середньому з початку війни нараховували щомісяця 18,7 тис. грн. Торік із березня по липень Сергій Книжников отримував заробітну плату на рівні 30 тис. грн. Тобто зарплата зменшилася ледь не у двічі.

Варто зауважити, що дві вище зауважені громади не перебували в окупації, а  очільники знаходилися на місті та працювали

Замикає сімку керівниця Поліської ОТГ Олена Геращенко. Їй у середньому з березня по липень поточного року нараховували 14,6 тис. грн. Загалом зарплата жінки, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, не змінилася суттєво. Коливалася в середньому на рівні 15,6 тис. грн.

Однак при цьому не можна не згадати той факт, що під час окупації Поліської ОТГ Геращенко кудись зникла. Було багато версій, де вона знаходилася, але достеменно невідомо й донині, де перебувала керівниця громади у такий важкий час. Тільки після того, як із території громади втекли росіяни, то вона повернулася та почала розвозити гуманітарну допомогу, що зі свого боку обурювало жителів.

Загалом спостерігається доволі цікава картина. У частини очільників зарплата не змінилася або взагалі зменшилася, а у деяких значно зросла. Щодо останніх, то це керівники Іванківської та Димерської ОТГ, які невідомо що робили під час окупації.

Також значно виросли заробітні плати під час війни у секретаря та заступників голови Вишгородської ОТГ. Подібна ситуація спостерігається у Славутицькій громаді. Однак це залишається на їх совісті, адже рано чи пізно вся правда викривається.