Держархів Київщини оцифрував цінні документи кінця XVIII століття

Фото з мережі інтернет

У співпраці з FamilySearchInternational Державний архів Київської області перекладає в онлайн формат архівні документи фонду № Ф-280  "Київська казенна палата, м. Київ", уже доступні 533 архівні справи

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на допис Державного архіву Київської області на офіційній сторінці у Facebook.

Серед оприлюднених документів – ревізькі казки Київської губернії за 1795–1834 років. До них потрапили селяни, міщани, купці, шляхта, священнослужителі міст, містечок і сіл Богуславського, Васильківського, Звенигородського, Київського, Липовецького, Махновського, Сквирського, Таращанського, Уманського, Черкаського, Чигиринського повітів Київської губернії; окремо включено євреїв. 

Співробітники архіву повідомили, що ревізька казка Київської губернії Звенигородського повіту села Кирилівки містить відомості про родину видатного поета, генія та пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка (справа № 14) та віднесена до унікальних архівних документів за критерієм змісту.

Архіваріуси говорять, що оцифровані документи є цінним джерелом інформації насамперед для вивчення родоводу, демографічних і соціальних студіювань. Дані, які містяться в ревізьких казках, дають можливість отримати необхідні дані щодо предків, ступеня спорідненості, сімейного стану, підтвердження соціального статусу особи протягом вищезгаданого історичного періоду тощо.

Роботу проведено в рамах реалізації договору між державним архівом та FamilySearchInternational, укладеного 21 жовтня 2020 року. Результатом цієї співпраці стане вільний доступ всіх користувачів до документів генеалогічного характеру, які зберігаються у Державному архіві Київської області. Цифрові копії оприлюднено на сайті державного архіву в рубриці "Е-Архів". 

Нагадаємо, що в січні-жовтні до державного бюджету платники Київщини спрямували 13,4 млрд грн.

Довідково:

Ревізькі казки – документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII – 1-й половині XIX ст., що проводилися з метою подушного податкового обкладення населення. Дані документи виникли за указом Петра I від 26 листопада 1718 р. 

Ним започатковано податкову реформу, коли подвірне оподаткування було замінено подушним. За одиницю перепису бралася "ревізька душа", яка вважалась платником податків аж до наступної ревізії, незважаючи на можливу зміну соціального статусу, рекрутство або смерть. Ревізькі казки містили дані про чисельність населення, його географічне місцеперебування, стать, національність, соціальний статус, сімейний стан особи тощо. Оформлені вони були у вигляді книги або зошита. Ревізькі казки були первинним матеріалом ревізій, дані яких систематизувалися, узагальнювалися та піддавалися ретельній перевірці (саме тому і назва перепису – "ревізія"). 

Під час двох перших ревізій та ревізії 1811 р. враховувалися тільки особи чоловічої статі із зазначенням віку, а, починаючи з третьої ревізії враховувалося і жіноче населення. Вже з сьомої ревізії (1816 р.) започатковується нова, більш проста форма ревізьких казок – записи ведуться посімейно та містять такі дані: рік, місяць, число подачі документа, назву губернії, повіт, село, власника кріпосного селища, села, графу з номером сім’ї, цифри складу родини "за останньою ревізією", число і склад "вибулих і прибулих" осіб, тимчасово відсутніх і підсумкові відомості «нині в наявності». Наприкінці зазначено підписи відповідальних осіб. У казку записувалася одна родина за іншою: на лівій половині аркуша – чоловіки, на правій – жінки.