Деякі громади Київщини втратили можливість утворювати старші класи (ВІДЕО)

Фото з мережі Інтернет

Впровадження реформи стикається з низкою проблем, які впливають на ефективність та якість освіти – від недостатнього фінансування і нестачі кваліфікованих кадрів до інфраструктурних проблем та навіть опору змінам зі сторони педагогів та батьків

Про це повідомляє інформаційнйи портал "Моя Київщина" із покликанням на "Київський регіон".

Розв’язання цих проблем вимагає комплексного підходу, зокрема збільшення фінансування освіти, підвищення кваліфікації педагогів, поліпшення інфраструктури шкіл та активної підтримки з боку держави.

Що передбачається чинним законом про освіту, журналіст “Київського регіону” Євген Цяпенко говорить з Володимиром Нечипоренком, керівником гуманітарного відділу Миронівської міської ради.

З виходом у 2018 році нового закону про освіту, власне кажучи, і розпочалася реформа освіти і в нашій Миронівській громаді, точно так, як в інших громадах і по всій території нашої країни,

- зазначив Володимир Нечипоренко.

Варто зауважити, що передбачаються три типи закладів. Це:

• початкова школа,
• гімназія
• та старша школа, яка отримала назву "ліцей".

Якщо початкова школа охоплює учнів перших-четвертих класів, то вже гімназія охоплює учнів п’ятих-дев’ятих класів і ліцей охоплює учнів виключно старших класів. Хоча закон дає згоду утримувати при гімназії початкову школу, а при ліцеї утримувати гімназію. Тобто, ліцей може мати в своєму складі гімназію, але ні в якому разі він не може мати в своєму складі початкову школу.

-  Що це означає для Миронівської громади?

Миронівська громада не така вже багаточисельна. Вона має менше 50 тисяч жителів, а дітей у громаді на сьогодні налічується порядка трьох з половиною тисяч. Я повторюю, це діти саме шкільного віку і дошкільнята в межах 900 осіб. Це означає, що рухаючись по дорозі реформування галузі освіти у громаді, ми свого часу утворили 21 загальноосвітній навчальний заклад, серед яких 5 ліцеїв. Три в Миронівці, один у Карапишах, інший у Потоках.
Маємо чотири опорних заклади:

• Миронівський ліцей №3;

• Миронівський академічний ліцей імені Шевченка;

• Карапишівський ліцей;

• Потіцький ліцей.

Маємо 10 гімназій, в основному це заклади освіти, які розташовані у сільській місцевості, і маємо 6 філій опорних закладів освіти, знову ж таки, вони розташовані у сільській місцевості.
Згідно з чинним законодавством, з 1 вересня 2025 року заклади освіти з чисельністю менше 45 учнів втрачають право на отримання від державного бюджету освітньої субвенції на виплату заробітної плати вчителям. Починаючи з 1 вересня 2026 року, заклади освіти з наповнюваністю менше 60 учнів також будуть втрачати право на отримання освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам.
Щоб якимось чином убезпечити наших людей від цього, ми в цьому році провели два громадські слухання у Пустовітівській гімназії, де наповнюваність була менше 40 дітей і у Шандрівській гімназії, де ситуація є абсолютно такою. Внаслідок проведення громадських слухань, чомусь Пустовітівська гімназія втратила взагалі дітей їх зараз залишилось там всього-навсього 6, тобто ситуація є катастрофічною.
Шандрівська гімназія ще один рік пропрацює в статусі гімназії далі ми будемо слухати жителів населеного пункту цього, які пропозиції у них виникнуть. Тому що на сільській місцевості громадські слухання мають бути обов’язковими і тривати рівно один рік.

Які повноваження у цих громадських слухань і що тоді конкретна громада може вирішити в цьому питанні?

Це все залежно від демографічної ситуації, адже якщо наповнюваність гімназії чи якогось іншого закладу не є достатньою, а є навпаки критичною, тому люди населеного пункту, де розглядається це питання, мають прийняти відповідне рішення.
[Це може бути] пониження ступеня, адже початкова школа в будь-якому населеному пункті має право на життя, поки не зникне природним шляхом. Тобто, якісь інші пониження, інші реформування на початкову школу не розповсюджуються. Вона фінансується за будь-якої кількості учнів.

 Якщо громада хоче зберегти у себе навчальний заклад у потрібному громаді статусі, що вони мають зробити?

Можуть, як один із кроків, понизитися у ступені. Ще один крок – вони можуть стати філією якогось опорного закладу, куди і будуть доїжджати діти старших класів. Тобто, наприклад, дві філії, а учні ще бажають доїхати до опорного закладу, будь ласка, ми забезпечуємо транспортом.
Це є шкільні автобуси, в нас їх є достатня кількість на сьогоднішній день. І забіжу наперед, що є приємна новина, адже ми розпорядженням голови обласної державної адміністрації визначені на право придбання ще двох автобусів. Громада працює в плані співфінансування із обласним бюджетом, і таким чином ми 35% від вартості автобуса сплачуємо до обласного бюджету, а вони нам допомагають вже в придбанні цих транспортних засобів.
Таким чином ми хочемо в цьому році один автобус перенаправити до академічного ліцею імені Тараса Шевченка, який є опорним. Третій опорний ліцей його має вже з минулого року. І ще один автобус [плануєио надати] до Маслівської гімназії, де в цьому є теж критична необхідність, адже автобус, який там був до цього часу, він уже досить таки в роках і втратив ремонтну придатність, і тому є загроза того, що діти не будуть підвозитися до цього навчального закладу.

РЕФОРМА СТАРШОЇ ШКОЛИ

В цьому році вже розглядалася і реформа так званої старшої школи, тобто вибір приміщення, кількість ліцеїв, які будуть у громаді. При Міністерстві освіти і науки створена робоча група, яка працює над цим питанням, охоплюючи всі регіони, тобто всі області нашої України, в тому числі і громади.

18 червня в  Києві відбулася така робоча зустріч голів громад і начальників відділів освіти, я скажу так по-старому. Міністерство тісно співпрацює з швейцарсько-українським об’єднанням DECIDE, яке, власне кажучи, допомагає у реформуванні галузі освіти в Україні. Там розглядалося дуже багато питань. Ці питання є актуальними на сьогоднішній день.

Ці питання потребують, в деякій мірі, можливо, і довивчення. Тому визначаються по Україні певні пілотні заклади освіти, які будуть пробувати ставати уже справжніми ліцеями.

Що особливо передбачає ліцей? Насамперед, це старша школа, яка вступить в дію з 1 вересня 2027 року. Вона матиме три класи, це десяті, які будуть називатися адаптаційними або перехідними, це одинадцяті класи і дванадцяті.

Яким бачать ліцей при міністерстві, група при міністерстві і взагалі, що нам там говорили на цій нараді. Ну, перш за все, знову ж таки, повторяюся, це три старші класи. Кожен клас має мати не менше двох паралелей. Наповнюваність у класі має бути не менше 20 учнів. Кожна паралель має обирати свій профіль і працювати у трьох напрямках, тобто мають бути три профільні групи навчань.

Тобто, що для цього треба? Ну, для цього треба, перш за все, приміщення, тому що кожен ліцей буде виступати як юридична особа. Цей ліцей не може мати в собі, я повторяюся, початкової школи. Тобто, якщо ще гімназія п’ятій-дев’ятій класи можуть бути при ліцеї, то перші-четверті там бути не можуть. Тобто, проблема в громадах яка виникає?

Тобто, виокремивши його як юридичну особу і виокремивши як юридичну особу початкову школу, там можна буде утворювати ліцей, який підпадає вимогам Міністерства освіти і науки. Ми це і внесли у план трансформації мережі, який ми прийняли рішенням буквально на останній сесії Миронівської міської ради, яка відбулася наприкінці липня цього року. На перевеликий жаль, кількість дітей, які народжуються в громаді, все-таки зменшується.

На нараді 18 червня проговорювалось буквально кожна із 69 громад Київської області і на превеликий жаль деякі громади за своєю чисельністю дітей взагалі втратили можливість утворювати ліцей. І їм було запропоновано як вихід заключати договори із іншими громадами, куди діти будуть підвозитись, а в цих або ж ці громади, до яких будуть підвозитися діти з інших громад мають утворити пансіони. Це щось на кшталт гуртожитка, де діти приїжджаючи на навчання в ліцей будуть проживати і харчуватись відповідно.