Ексрадник підозрюваного в корупції голови Київської ОДА Осіян отримав високу посаду в Держпродспоживслужбі
Ексрадник підозрюваного в корупції голови Київської ОДА Олег Осіян отримав посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина".
4 квітня 2024 року його призначили на посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 288-р "Про призначення Осіяна О. В. першим заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів").
Історія Олега Осіяна, колишнього радника підозрюваного у корупції голови Київської ОДА, вражає своєю дивовижною трансформацією. Зараз він обіймає відповідальну посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Проте, не можна обійти увагою факт того, що Осіян був членом команди ексголови КОДА Максима Мельничука, який притягнув в ОДА купу людей з сумнівною репутацією, можливими корупційними зв'язками та втік через корупційний скандал.
Актуально: Підозрюваний у корупції ексголова Київської ОДА вирішив дати інтерв'ю відомому журналісту.
18 квітня 2016 року Мельничук звільнив дванадцять позаштатних радників голови Київської ОДА. З приводу цього рішення він зазначив, що при ньому протягом місяця на безоплатній основі працювали радники зі "старої регіональної системи". Протягом цього часу їх основними функціями було ознайомлення губернатора з інформацією про життя столичного регіону та деякі аспекти функціонування КОДА в попередні роки.
Згідно з документом, до списку звільнених радників входять: Сергій Авдєєнко, Віктор Волкодав, Руслан Голуб, Анатолій Демус, Валерій Керницький, Вадим Лисенко, Роман Медведєв, Олег Осіян, Ігор Трушенко, Олександр Федорченко, Володимир Федосєєв, Лев Хлявич.
Зазначимо, що колишній губернатор Київщини Максим Мельничук є своєрідним антирекордсменом за тривалістю перебування на посаді – ледве протримався пів року.
Мельничук пішов з посади нібито за власним бажанням, хоча насправді дев’ятого вересня 2016-го року проти нього та його заступника Ігоря Любка було відкрито кримінальне провадження за підозрою у вимаганні хабаря від підлеглої, а 10-го - його було звільнено. Після цього Мельничук кілька днів переховувався від правоохоронців, нібито, у печерах Києво-Печерської лаври.
Читайте також: Підозрюваний у корупції ексголова Київської ОДА звинуватив Порошенка у зриві організації тероборони
А взагалі Мельничук став відомий ще і як "дерибанщик" земель НААН.
За інформацією "Антикор", сім місяців головування в ОДА закінчилися грандіозним скандалом. Точніше, вони теж почалися зі скандалу. Призначення Мельничука на посаду губернатора Київської області лобіював скандально відомий забудовник, екснардеп від Партії регіонів Вадим Столар. За іншою версією, все було вульгарніше і простіше: Мельничук заплатив $3 млн одному з чиновників Адміністрації президента за його призначення.
Але, як би там не було, 9 вересня 2016 року він був звільнений з цієї посади за підозрою у вчиненні корупційного злочину. Правоохоронці затримали його заступника Ігоря Любка під час отримання хабаря у розмірі 200 тисяч гривень. 10 вересня 2016 року вона заявила про зникнення Мельничука. У будинку Мельничука провели обшук, але кримінальну справу досі не відкрили. Через чотири дні після "зникнення" Генеральна прокуратура України допитала Максима Мельничука як свідка. Як з'ясувалося, він був або "в Києво-Печерській лаврі", або "на риболовлі". Історія з «зникненням» не педалювалася і на цьому все закінчилося.
Що стосується віце-президента (2014-2016 рр.), то в Національній академії наук України теж не все гладко. Варто зазначити, що вся кар'єра Максима Мельничука безпосередньо пов'язана з його одіозним батьком Дмитром Мельничуком, який відомий тим, що протягом тридцяти років (з 1984 по 2014 рік) очолював Національний аграрний університет, який нині перейменований на Національний університет біоресурсів і природокористування.
За свою багаторічну діяльність Мельничук-старший організував на базі університету цілий сімейний клан. Таким чином, Максим став проректором університету з наукової та інноваційної та міжнародної діяльності. Старший син, Сергій, обіймав посаду члена вченої ради університету, а також став директором Українського навчально-наукового інституту якості біоресурсів та безпеки життєдіяльності. Загалом Дмитро Мельничук прийняв на роботу до НУБіП 29 своїх близьких та далеких родичів.
Відомо, що з постаттю Дмитра Мельничука пов'язана низка земельних скандалів, коли з балансу НУБіП вилучили сотні гектарів землі. Зокрема, резонанс отримало рішення адміністрації університету у 2014 році про передачу Бучанській міській раді 120 гектарів сільськогосподарських угідь, на яких науковці проводили дослідження. Власне, після цього скандалу Мельничук-старший пішов на пенсію. Перевірка його діяльності не виявила нічого крамольного. Воно й не дивно – якраз перед перевіркою будівля університету згоріла, і це була чиста випадковість! є тим, де зберігалися архіви.
Сам Максим Мельничук у IV та V скликаннях Верховної Ради був помічником двох народних депутатів – Івана Кириленка та членом фракції «За єдину Україну!» Валерія Самоплавського.
Після приходу до влади Януковича у 2010 році зв'язки Мельничука-молодшого на високому рівні дали йому можливість стати заступником міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка. Однак у 2011 році він вийшов на пенсію, пропрацювавши трохи менше року. Це, до речі, врятувало його від люстрації – відповідно до закону «Про очищення влади», люстрація вимагає року роботи в команді Януковича.
Що стосується його політичної діяльності, то варто згадати спробу стати мером Києва в 2015 році. Він набрав трохи більше 1500 голосів. Однак цей провал був компенсований через рік, коли він став головою Київської обласної адміністрації, хоч і ненадовго.
Ще коли Мельничук був віце-президентом НАН України, писали, що він володіє 4 квартирами в Києві та невеликим маєтком у Києво-Святошинському районі. Крім того, він володіє зимовою резиденцією в Альпах і невеликим будиночком в США.
Однак у декларації Мельничука не уточнюються будинки в США та Альпах. Але в Україні втомлюєшся рахувати.
Щоб не втомлювати читача переглядом декларації, просто перерахуємо. Так, Максим Дмитрович і члени його сім'ї володіють наступною нерухомістю. Є земельна ділянка: 2 999 кв.м. у селі Гатне під Києвом, 7 400 кв.м. у селі Лука Лохвицького району Полтавської області, 2 790 кв.м. у с. Калинівка Броварського району, 832 кв.м. на Петропавлівській Борщагівці (власне Київ); Житловий будинок площею 514,7 кв.м. у Гатному ще один будинок 90 метрів у селі Лука, дві квартири – 80 та 161 метр у Києві, гараж у столиці, будинок 356 кв.м на Петропавлівській Борщагівці. Чому Гатне? А були землі, які перебували під юрисдикцією Аграрної академії. Чому Лохвицький район на Полтавщині? Вгадайте що. Що було вашим, те й наше. Все дуже просто. Це все колишні державні землі, на які країна намагалася просунути сільськогосподарську науку. Але «аграрії» швидко вивезли звідти країну. Втім, нічого нового чи дивного.
Нагадаємо, що праву руку ексгубератора-хабарника Мельничука призначили керівником ДПЗКУ.
