Панамський слід і мільйонні борги: що відомо про концесію водоканалу в Білій Церкві
Дванадцять років концесії комунального водоканалу Білої Церкви вилилися в гучне кримінальне провадження. Біла Церква — велике місто на Київщині з населенням понад 200 тисяч мешканців — уже більше десятиліття отримує питну воду через приватну компанію-концесіонера. Проте проведене журналістами розслідування розкрило вражаючі деталі: за роки управління підприємство накопичило перед містом понад 21 мільйон гривень боргу
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Київщина 24\7".
Натомість ініціатором передачі стратегічного об’єкта в приватні руки виявилася фірма з панамським офшорним власником та багатим шлейфом із трьох кримінальних справ. Тим часом правоохоронці вже вручили підозру очільниці водоканалу.
Про це стало відомо з матеріалу Галини Капустинської для «Стоп Корупції ТБ».
Тринадцять років концесійних обіцянок
Історія розпочалася ще у 2011 році. Тоді рішенням Білоцерківської міської ради цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Білоцерківводоканал» вирішили віддати в концесію приватному бізнесу. Місцевим жителям обіцяли масштабні інвестиції, глобальну модернізацію застарілих мереж та вихід на європейські стандарти якості питної води.
З того часу минуло 12 років. Нинішній стан справ суттєво відрізняється від обіцянок: рахунки підприємства-концесіонера заблоковані через арешти, а сума заборгованості перед міським бюджетом перевалила за 21 мільйон гривень. У той самий час тариф на водопостачання для населення залишається зафіксованим на рівні, який створює враження, ніби в країні немає ні повномасштабної війни, ні стрімкого зростання цін на енергоносії та матеріали.
Поштовхом для проведення журналістського розслідування стали численні скарги жителів Таращанського масиву. У соціальних мережах люди масово бідкалися, що опинилися практично без водопостачання, назвавши свій район «марсіанським селом». Наявність цієї проблеми підтвердила і директорка ТОВ «Білоцерківвода» Тетяна Бойко:
«Зараз у нас дуже проблемне питання, ми беремо участь на Таращанському масиві. Люди скаржаться на так зване «марсіанське село без води», але ми робимо все можливе для вирішення цієї ситуації».
Проте паралельно з побутовими скаргами журналісти виявили у відкритих реєстрах значно більшу проблему: компанія-концесіонер заборгувала місту понад 20 мільйонів гривень концесійних платежів. І це при тому, що містяни щомісяця справно сплачують рахунки за спожиту воду.
Офіційний запит та несподівані відкриття
Аби детально розібратися в ситуації, редакція направляла офіційний інформаційний запит до Білоцерківської міської ради. Журналісти вимагали надати деталі концесійного договору, роз’яснити механізми контролю за його виконанням та повідомити, яких заходів вживає мерія для повернення боргу.
Офіційна відповідь міськради підтвердила: фінансова ситуація дійсно критична. Однак аналіз документів виявив інший цікавий факт. Як повідомила міська влада, ініціатором передачі комунального водоканалу в концесію у 2011 році виступила стороння юридична особа — ТОВ «Юніверсум ФГ». Саме ця фірма звернулася до міської ради з відповідною пропозицією, після чого депутати ухвалили фатальне рішення.
Журналісти вирішили з’ясувати, що це за структура та хто стоїть за її створенням.
Слід веде до панамського офшору
Вивчення структури власності ТОВ «Юніверсум ФГ» розкрило заплутану схему, яка здивувала навіть досвідчених розслідувачів.
Підприємство юридично зареєстроване у Запоріжжі зі статутним капіталом у 30 мільйонів гривень. Його основним видом діяльності вказано «інші види оптової торгівлі». При цьому у фірми повністю відсутня будь-яка фінансова звітність, а також немає жодних зареєстрованих активів чи майна.
Засновник у «Юніверсум ФГ» лише один — ТОВ «Олвін-Траст», яке офіційно припинило свою діяльність ще у 2011 році. Своєю чергою, єдиним власником самого «Олвін-Трасту» виявилася панамська компанія Transmetal International Inc. Це офшорна структура з прихованим кінцевим бенефіціаром, яка була остаточно ліквідована у 2014 році. Більше того, ця панамська фірма офіційно фігурувала в державних реєстрах Панами як злісний боржник зі сплати податків.
Шлейф із трьох кримінальних справ
Як з’ясували розслідувачі, ТОВ «Юніверсум ФГ» виявилося не просто типовою «фірмою-прокладкою» без майна та звітності. Компанія проходить одразу у трьох масштабних кримінальних провадженнях:
- Справа №32012110080000020 (відмивання коштів): за даними слідства, на рахунки компанії заходила безготівка під виглядом «поворотної фінансової допомоги» на суму 13,44 млн грн, яка надалі успішно переводилася в готівку через банківські каси.
- Справа №22014101110000065 (фіктивне підприємництво): «Юніверсум ФГ» входила до складу великого «конвертаційного центру», який займався мінімізацією податкових зобов’язань та обготівковуванням грошей. Усі кошти на рахунках підприємства суд визнав здобутими злочинним шляхом.
- Справа №32012110080000019 (відмивання грошей у особливо великих розмірах): ідеться про транзит понад 100 мільйонів гривень через ланцюг фіктивних фірм, де «Юніверсум ФГ» була ключовим елементом. Тільки через рахунки цієї структури було знято готівкою 37,26 мільйона гривень.
Додатково, за аналітичними даними видання BlackBox OSINT, через систему пов’язаних юридичних осіб простежується непрямий зв’язок «Юніверсум ФГ» із колишнім міським головою Бахмута Олексієм Ревою та ексоднодумцем з «Народного фронту», колишнім нардепом Георгієм Логвинським. Жодного прямого стосунку до Білої Церкви у відкритих реєстрах ця компанія не мала.
Попри 30 мільйонів статутного капіталу та десятки мільйонів оборотів у кримінальних справах, фірма ніколи не згадувалася у публічному просторі — вона існувала в абсолютній інформаційній тиші.
У сухому залишку: ініціатором концесії ключового комунального підприємства 200-тисячного міста виступила компанія без власних активів, без звітності, із закритим панамським власником та трьома кримінальними провадженнями за плечима. Питання, чиї саме інтереси лобіювала ця структура, залишається відкритим.
Позиція міської влади Білої Церкви
Журналісти звернулися за роз’ясненнями до керівництва міста. Секретар Білоцерківської міської ради Володимир Вовкотруб підтвердив наявність суттєвого боргу та прокоментував ситуацію з тарифами.
За його словами, давати однозначну оцінку ефективності концесії зараз складно, оскільки війна суттєво змінила умови господарювання та відносини між містом і концесіонером. На сьогодні борг за договором концесії становить близько 20 мільйонів гривень. Головною причиною накопичення цієї суми у міськраді називають свідоме рішення не піднімати тариф для населення, адже саме побутові споживачі формують 75% усього обсягу водоспоживання громади.
Через системну несплату концесійних платежів міська рада була змушена звернутися до правоохоронців:
«У зв’язку з тим, що концесійний платіж не сплачувався, ми звернулися до Білоцерківської окружної прокуратури щодо стягнення суми боргу перед нашою громадою. Наразі це питання вирішується в судовому порядку. Прокуратура підтримала наше клопотання і зараз займається процедурою стягнення».
Наразі в міській раді створено спеціальну робочу групу з числа депутатів, юристів та представників водоканалу. Вона розглядає три можливі сценарії: примусове судове стягнення заборгованості, повне розірвання концесійного договору або його подальшу пролонгацію. Фінальне рішення має ухвалити депутатський корпус на сесії.
Що журналісти побачили на самому підприємстві
Аби на власні очі оцінити стан об’єкта, журналісти відвідали виробничі потужності «Білоцерківводи». Зовні територія виглядає доглянутою, обладнання функціонує, а нові фільтраційні системи не мають слідів занедбаності. Вода з річки Рось проходить повний технологічний цикл очищення перед подачею в міську мережу.
Технічний директор ТОВ «Білоцерківвода» Вадим Заболотний розповів про виконану роботу:
«Підприємством до 2010 року щорічно проводилися заходи з модернізації і поліпшення основних фондів, які включалися до інвестиційної програми розвитку об’єкта концесії… Щорічно об’єми сум на інвестиційну програму по регулятору починалися з періоду 2019 року. Там були суми в порядку шести-семи мільйонів гривень».
За його словами, за роки концесії вдалося замінити десятки кілометрів аварійних трубопроводів та збудувати нові насосні станції. Однак із початком повномасштабного вторгнення процес модернізації фактично зупинився:
«З початком повномасштабної війни підприємство не може виконувати ці видатки, оскільки значно зросла собівартість послуг».
Водночас тариф для мешканців продовжують утримувати на стабільному рівні:
«Наше підприємство зараз заручник ситуації. У нас є рекомендація від регулятора — не збільшувати тариф для населення в частині водопостачання та водовідведення».
Тарифна прірва та збитки у 309 мільйонів
Головний чинник, який пояснює важку фінансову ситуацію підприємства — це глибока прірва між реальної вартістю послуг та тарифом, який сплачують люди.
Наразі діючий тариф для населення розрахований на основі цін 2010 року і становить 37,20 грн за кубометр. Водночас реальний економічно обґрунтований тариф має становити 86 грн за кубічний метр. Ця колосальна різниця з 2022 року сформувала для підприємства 309 мільйонів гривень прямих збитків.
Директорка ТОВ «Білоцерківвода» Тетяна Бойко зазначає, що на початковому етапі проект був успішним:
«Задумка була хороша. І починали ми добре. Багато було зроблено. Тоді це було новинкою — єдине вікно. Ми тоді зробили так звану амністію і змогли довести до відома абонентів, наших споживачів, що все-таки треба провести проєктну документацію, щоб людям все було добре».
Вона додала, що підприємство отримало сертифікат ISO, повністю оновило фільтри та насосне обладнання. Проте подальша економічна криза перекреслила ці здобутки.
Ключовою причиною фінансової ями очільниця водоканалу вважає державну тарифну політику:
«Національний регулятор спочатку невчасно встановлював економічно обґрунтовані тарифи, а починаючи з 2022 року — економічно обґрунтований тариф встановлюється, але пунктом 2 забороняється застосовувати його для населення. А населення у нас — це 75%. Тобто нашої грошової маси просто не вистачає. Ці гроші ми не отримуємо і джерела відшкодування немає, а заплатити зобов’язані».
Коли журналісти запитали Тетяну Бойко про фірму «Юніверсум ФГ», яка стояла біля витоків концесії, та нинішніх бенефіціарів, вона відповіла:
«Перший раз чую… Але зараз це не великий секрет, що на даний момент — те, що там був якийсь промисловий альянс «Титан» — кінцевий бенефіціар — Володимир Геннадійович. Він мешканець Білої Церкви».
Назву «Юніверсум ФГ» керівниця підприємства не згадала, а прізвища «Володимира Геннадійовича» так і не уточнила. Тим часом реальний юридичний ланцюг через два ліквідованих підприємства прямує в панамський офшор.
Підозра від прокуратури одразу після інтерв’ю
За кілька днів після зйомок інтерв’ю з керівництвом водоканалу Київська обласна прокуратура зробила гучну заяву про викриття корупційних схем у Білій Церкві. До матеріалів справи увійшли посадовці та керівники підприємств, причетних до водоканалу.
Їм інкримінують штучне завищення вартості закупівель хлору та навмисне ненарахування штрафних санкцій на загальну суму 21,3 мільйона гривень — що повністю збігається із сумою боргу концесіонера перед містом.
Офіційну підозру отримала й директорка «Білоцерківводи» Тетяна Бойко.
У коментарі журналістам телефоном вона підтвердила наявність боргу, проте назвала підозру правоохоронців безпідставною. За її словами, затримка концесійних платежів не є відмовою від боргу — компанія планує сплатити все після судових розглядів. Посадовиця переконана, що неможливо заволодіти майном чи коштами, яких фізично немає, і має намір доводити свою невинуватість у суді.
Бойко пояснила, що опинилася перед вибором: або сплачувати концесійні платежі місту, або зупинити водопостачання. Керівництво обрало забезпечення містян водою як пріоритет.
Інші фігуранти розслідування
За інформацією прокуратури, у справі проходять ще двоє посадовців:
Колишній посадовець міськради — підозрюється у незаконному виведенні об’єктів критичної інфраструктури у приватну власність, що завдало збитків громаді на 643 тисячі гривень.
Посадовиця департаменту ЖКГ — підозрюється у закупівлі генераторів за завищеними цінами із збитками у 2,3 мільйона гривень.
Підсумки: між офшорами та прокуратурою
Ситуація навколо концесії Білоцерківського водоканалу демонструє переплетення реальних інвестицій та сумнівних фінансових схем.
З одного боку, об’єкт дійсно оновлювався: на підприємстві працюють нові фільтри, насоси та замінені мережі. З іншого — місто має 21 мільйон гривень боргу, а слідство розслідує схеми із закупівлею хлору за завищеними цінами.
Проблема невідповідності тарифів є реальною сукупною бідою державного регулювання. Однак це не дає відповідей на головне питання: чому стратегічну інфраструктуру 200-тисячного міста передали за ініціативою фірми-«прокладки» з панамським корінням, кримінальним минулим та відсутністю будь-якої звітності.
Доля концесійного договору вирішуватиметься після 2028 року. Проте головне питання залишається відкритим: як комунальне майно громади опинилося в руках офшорних структур і хто понесе за це відповідальність.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
