У Дніпрі виявили прісноводних медуз

Неподалік київської Оболоні, біля мосту "Хвиля", у водах Дніпра спостерігали нетипових для місцевої фауни мешканців — прісноводних медуз виду Craspedacusta sowerbii. Незвична поява напівпрозорих істот викликала неабиякий інтерес у мешканців столиці та науковців
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на сайт life.kyiv.ua.
Craspedacusta sowerbii — це невеличка медуза родом з басейну річки Янцзи в Китаї. Попри своє походження, вона активно поширилася по всьому світу, включно з Європою та Україною, завдяки здатності виживати в різних умовах та переносити тривалі періоди спокою у вигляді мікроскопічних форм — статобластів.
У воді медузи виглядають майже прозорими, діаметром до 1 см, і часто залишаються непоміченими. Втім, при сприятливій температурі вони швидко утворюють колонії.
На відміну від своїх морських родичів, ці медузи абсолютно безпечні для людей. Їхні жалкі клітини надто слабкі, аби проникнути через шкіру людини, тож жодного ризику у разі контакту з ними немає. До того ж Craspedacusta sowerbii не впливають критично на екологічний баланс водойм.
Прісноводна медуза не є інвазивним шкідником у класичному розумінні. Вона харчується зоопланктоном і не конкурує з основними видами риби чи інших водних мешканців
— пояснює гідробіолог Наталія Паламарчук.
Поява прісноводних медуз у київському Дніпрі, за словами вчених, пов’язана зі зміною клімату. Для масової появи Craspedacusta sowerbii необхідне поєднання кількох факторів: температура води понад +20 °C, низька течія та наявність сприятливого середовища для розмноження.
Це явище свідчить не лише про потепління, а й про стабілізацію окремих ділянок річкової екосистеми
— зазначає еколог Олексій Гармаш.
Ці медузи вже неодноразово з’являлися у водоймах України — зокрема в Житомирській, Львівській та Харківській областях. Вони мають короткий життєвий цикл і зникають восени, залишаючи лише мікроскопічні форми, які здатні вижити до наступного літа.
Попри свою безпечність, поява прісноводних медуз — це природний маркер глобальних змін. Їхня присутність у водоймах Києва є ще одним сигналом трансформації водних екосистем у відповідь на тривале потепління.
Нагадаємо, під час гідробіологічних досліджень біля ЧАЕС знайшли рідкісні види. Йдеться про те, що у 2024 році вчені зосередили увагу на донних безхребетних (зообентосі) та зооперифітонах - організмах, які живуть на підводних рослинах і твердих субстратах.
Читати "Моя Київщина" у Facebook