#

Власники спортивного комплексу на Київщині Суркіси - уособлення пострадянського олігархату

09.08.2026 12:21
Власники спортивного комплексу на Київщині Суркіси - уособлення пострадянського олігархату
Брати Суркіси: як представники пострадянської бізнес-еліти закріпилися на Київщині

#Брати_Суркіси — це уособлення пострадянського олігархату: вихідці з радянської номенклатури, які в 1990-х роках  не були декомунізовані та конвертували адміністративний ресурс у бізнес-імперію, а футбольний клуб «#Динамо» перетворили на інструмент впливу, політичних зв'язків і тіньових фінансових потоків

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на допис Володимира Непийводи.

Його радянське минуле — це класична історія кар'єрного зростання в межах партійно-господарської номенклатури. Ось ключові етапи його кар'єри в СРСР

 У 1972 році закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості за спеціальністю «Машини та апарати харчових виробництв», отримавши кваліфікацію інженера-механіка. Після інституту з 1972 по 1974 рік працював старшим інженером у конторі технічного постачання Головплодвінпрому УРСР та вступає в #КПРС.

З 1975 по 1988 рік він обіймав низку посад у будівельних організаціях Харкова та Києва, включно з посадами виконроба, начальника дільниці та заступника начальника РСУ-3.

З 1988 по 1991 рік працював на керівних посадах у виробничому житлово-ремонтному об'єднанні (ВЖРО) Київського міськвиконкому, де був головним інженером, начальником управління та заступником начальника об'єднання.

У 1989 році коли ЦК завершило планування операції по мімікрії червоних директорів під депутатів-патріотів та КДБшників у вишиванках, а "совєтская социалістічєская собствєнность" була поділена червоними директорами та їх фунтами на виріст, номенклатурників Суркісів взяв до себе засновник комуністичного клану "«#Київська_сімка» на чолі зі #Згурським (за часів СРСР - голова Київського міськвиконкому), якого обрали ватажком.

 У 1992 році брати Суркіси значилися серед співзасновників юридичної фірми БІ.АЙ.ЕМ., створеної #Віктором_Медведчуком. Іншими співзасновниками були Валентин Згурський, Юрій Карпенко, Богдан Губський, Юрій Лях. Цей альянс із Медведчуком виявився доленосним — він відкрив братам доступ до політичних важелів, офшорних схем і державних ресурсів під час #ваучерної_афери.

У 1993 році Григорій Суркіс став президентом київського «Динамо», а з 2002 року цю посаду обійняв Ігор. Клуб перетворився на головний актив родини. Станом на 2024 рік Ігор Суркіс володіє 63,71% ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» (Київ).

Але «Динамо» — це не лише футбол. Навколо клубу вибудувана складна система офшорних схем, які дозволяють виводити кошти та мінімізувати податки. У 2017 році було створено #офшорну_компанію Dynamo Kiev (Cyprus) Ltd., яка отримує всі призові гроші клубу від УЄФА. Ця компанія укладає індивідуальні іміджеві контракти з гравцями.

Найпоказовіший приклад — справа Артема Бєсєдіна. Офіційна зарплата гравця в Україні становила 290 євро на місяць, тоді як за іміджевим контрактом через кіпрський офшор він отримував 45 000 євро. Різниця — у 155 разів. Це дозволяло клубу мінімізувати податки та уникати великих компенсацій у разі травм гравців. Цю схему розкрив британський журнал World Soccer.

Ще один епізод: у 1993 році, коли Григорій Суркіс очолив «Динамо», клуб уклав угоду з офшорною компанією Newport Management Limited, яка належала Віктору Медведчуку. Саме ця компанія робила виплати футболістам київського «Динамо» щонайменше з 2003 року

Футбольний клуб — лише верхівка айсберга. Брати Суркіси контролюють розгалужену бізнес-імперію, яка охоплює енергетику, банківський сектор, інвестиційні фонди та медіа.

Концерн «Славутич». У 1992 році Григорій Суркіс став президентом #УПФК «#Славутич», 75% якого належало офшорній Newport Management Віктора Медведчука. Нині Ігор Суркіс володіє 6,7% концерну, а решта 93,3% контролюється через кіпрські компанії. Концерн володіє низкою компаній у різних сферах економіки.

Енергетика. Брати контролюють 41,7% акцій «#Прикарпаттяобленерго» та 47% «#Львівобленерго». Це не просто пасивні інвестиції. У 2014–2017 роках брати Суркіси провели складні фінансові операції за участю Запоріжжяобленерго та Черкасиобленерго. 

А-Банк. Брати Суркіси володіють 100% АТ «Акцент-банк» (А-Банк). Цей банк тісно пов'язаний з Ігорем Коломойським. У січні-листопаді 2023 року А-Банк отримав 646 млн грн чистого прибутку. Найбільші доходи банк отримував від операцій із фізичними особами — 1,9 млрд грн. 

У 2017 році А-Банк відсудив у ПриватБанку списані під час націоналізації 364 млн грн, а того ж дня суд зобов'язав ПриватБанк повернути родині Суркісів 1,048 млрд грн, $266,2 тис. та 8 тис. євро.

Інші активи. Брати володіють інвестиційними фондами «Надія», «Добробут» (у стадії ліквідації), «Джерело», страховою компанією «Алькона», телерадіокомпанією «ТЕТ», ЗАТ «Київ-Код». Донька Григорія Суркіса, Світлана, займається дистрибуцією косметики через компанію «Kodokan Distributions».

У 2008 році журнал «Фокус» оцінив сукупний статок братів у $915 млн**, поставивши їх на 26-те місце в рейтингу найбагатших українців. У 2019 році, за версією НВ і Dragon Capital, їхні статки зросли на 18%

 «Скелети в шафі»: найгучніші скандали

1. «Шубний скандал» (1995)

Найвідоміший епізод у кримінальній історії братів. У 1995 році київське «Динамо» було виключене з Ліги чемпіонів через спробу підкупу іспанських арбітрів. Іспанський рефері Антоніо Лопес Ньєто звинуватив «Динамо» у спробі підкупу бригади арбітрів перед матчем із «Панатінаїкосом».

Схема виглядала так: 12 вересня 1995 року до Григорія Суркіса звернувся Василь Бабійчук — арбітри хотіли купити собі хутряні вироби. Брати Суркіси запропонували дві норкові шуби та $30 тис.. Арбітрів відвезли за місто на дачу, де й відбулася спроба підкупу. Скандал став відомий як «шубний» і назавжди залишив пляму на репутації братів

2. Схема з обленерго (2014–2017)

Розслідування #НАБУ виявило, що брати Суркіси через компанію «Енергомережа» та її керівника #Дмитра_Крючкова організували схему заробітку на боргах #обленерго. Вони провернули фінансові операції за участю державних «#Запоріжжяобленерго» та «#Черкасиобленерго», заробивши сотні мільйонів гривень. Особливістю схеми було те, що #САП на чолі з Назаром Холодницьким допомагала мінімізувати ризик кримінального переслідування

Схема, яку розслідувало НАБУ, дозволила їм заробити сотні мільйонів гривень на махінаціях із боргами обленерго. Ключову роль у цій схемі відіграла компанія «#Енергомережа» на чолі з Дмитром Крючковим, з яким журналісти пов'язують братів Суркісів.

3. Брати Суркіси фігурують у низці офшорних скандалів. Агентство Kroll виявило схему, як #Ігор_Коломойський разом із братами Суркісами виводив кошти з ПриватБанку. Через 6 офшорних компаній родини Суркісів було виведено $150 млн.

З 2017 року Суркіси намагаються через суд повернути $250 млн коштів офшорних компаній, конвертованих в акції ПриватБанку, які були повністю знецінені при націоналізації.

4. Григорій Суркіс — не просто бізнесмен, а й політик. Він був народним депутатом, членом проросійської #СДПУ(о), його називають «проросійським політиком». Його багаторічний альянс із Віктором Медведчуком, якого він знає ще з часів створення БІ.АЙ.ЕМ. у 1992 році, викликає найбільше запитань. 

У період 1992–1998 років Суркіс був президентом «Славутича», 75% якого належало офшорній компанії Медведчука. Цей альянс забезпечував братам надійний політичний захист.

19 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження щодо Суркіса щодо можливого привласнення, #розтрати майна або заволодіння ним шляхом #зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах і/або організованою групою осіб.

Кримінальне провадження стосується будівництва навчально-тренувальної бази для національних збірних у селі Гореничі  під Києвом. 2003-го Суркіс і віцепрезидент #ФФУ Олександр Бандурко  заявили про будівництво спортивної бази.

 На площі у 40 га мали збудувати манеж та 10 футбольних полів.

Кошти для будівництва було зібрано з українських клубів, яким #УЄФА здійснила «платежі солідарності» протягом чотирьох років: з сезону-2000/2001 до сезону-2003/2004. На будівництво в Гореничах було виділено 12 млн грн (за тодішнім курсом 2003-го року — ~2 млн євро). Спортивну базу не було побудовано.

У 2018 році аудит компанії #KPMG підтвердив нанесення Українській асоціації футболу збитків, унаслідок розтрати цільових коштів УЄФА на неіснуюче будівництво спортбази

У 2025-2026 роках Григорія Суркіса намагалися позбавити звання почесного громадянина Харківської області через його зв'язки з Медведчуком, але комуністи з місцевої ради  двічі не змогли проголосувати за це рішення.

Нагадаємо, що пенсіонери на Фастівщині не дозволили військовому ветерану ловити рибу.


Читати "Моя Київщина" у Telegram