Місто майбутніх параолімпійських чемпіонів: як у Броварах створюють умови для тренувань діткам із особливими потребами

Як ми вже повідомляли, завдяки співпраці громадськості та бізнесу - днями у Броварах, у межах всеукраїнського проєкту "Діти неоголошеної війни", ключі від двокімнатної квартири були вручені 16-річному Миколі Ніжніковському, який постраждав від військових дій на Сході країни в 2015 році. На церемонії передачі документів родині підлітка побував і кореспондент порталу "Моя Київщина"

За гірким збігом обставин, трагедія сталася на День Незалежності - 24 серпня 2015-го року під Маріуполем - у селищі Нікольське (тоді ще - Володарське). До рук допитливих і непосидючих дітей потрапив смертоносний снаряд. Молодший із Ніжніковських - чотирьохрічний  Данило - загинув на місці…

Здавалося, що й десятирічний Микола, якому від вибуху відірвало кінцівки, не виживе. Однак лікарі здійснили неймовірне. Літак санітарної авіації оперативно доставив його до Запоріжжя, де й були здійснені перші операції. Потім до справи взялися й столичні медики з науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук, а попереду був цілий рік реабілітації у Канаді, де хлопцю успішно поставили протези кінцівок, які він згодом успішно освоїв.

Інший, втративши обидві ноги та одну руку, впав би у відчай, але Микола Ніжніковський вірив у себе. Підліток підріс і тепер потребує періодичного оперативного лікування.

Усі ці медичні подробиці розповіла журналістам заслужений лікар України, народний депутат України попередніх скликань, голова нещодавно утвореної громадської організації "Земляцтво-Рідний Донбас" Тетяна Бахтеєва, яка взяла під особистий контроль процес комплексної реабілітації підлітка.

"Микола полюбив плавання, займатися яким йому порадили медики, а згодом, коли прийшли перші успіхи, з’явилася і мрія - стати параолімпійським чемпіоном. У нього це непогано виходить, але для того, щоб досягнути олімпійських результатів, підлітку потрібно постійно тренуватися. Упевнена, що за допомогою досвідчених тренерів він досягне олімпійських висот!", - зазначила вона.

З’ясувалося, що Бровари для новосілля майбутнього чемпіона обрані невипадково, оскільки неподалік від "Лісового кварталу", де зводяться новобудови (а також - чудове повітря й відмінні дороги), розташований басейн для дітей із особливими потребами.

"Представники нашого Земляцтва, разом із радником секретаря РНБОУ Олексія Данілова - Сергієм Сивохою нещодавно відвідали всеукраїнські змагання з плавання у Слов’янську для дітей із обмеженими можливостями. Участь узяли 160 діток із 17-ти регіонів країни. Подібний турнір (під гаслом "Повір у себе!") проводився вже 12-й раз", - поінформувала журналістів пані Бахтеєва.

Вона також висловила надію, що хлопець запросить представників Земляцтва, як на новосілля, так і на перші серйозні старти в місцевому басейні, а на них буде присутній і Віктор Смірнов та зазначила, що інший український олімпієць із плавання Олег Лісогор уже займався з хлопцем.

Радник секретаря РНБОУ з питань реінтеграції та відновлення Донбасу Сергій Сивохо у своєму виступі сказав:

"Сьогодні сталася знакова подія: чи не вперше об’єдналася громадська ініціатива, влада та бізнес. У даному випадку завдяки подібній єдності вирішується проблема опіки над постраждалими від військового конфлікту дітей, приділяється увага переселенцям і головне - змінюється на краще доля конкретної родини Ніжніковських. Показово, що бізнес розуміє свою соціальну відповідальність і допомагає державі та суспільству зшивати країну! І це буде гарним прикладом подібної співпраці для інших".

Сергій Сивохо побажав Миколі Ніжніковському майбутніх спортивних перемог, висловивши сподівання, що згодом його ім’я стане не менш відомими, ніж ім’я Героя України, багаторазового чемпіона-параолімпійця Віктора Смірнова, який не тільки опікується юними плавцями з обмеженими можливостями, але й став співзасновником ГО "Земляцтво - Рідний Донбас".

До речі, свого часу Віктор Смірнов, теж став інвалідом (зору) через дитячі пустощі з вибухонебезпечними предметами, що не завадило йому згодом виграти Олімпіаду та одержати за свої успіхи в параолімпійському русі звання Героя України.

Комерційний директор будівельної компанії Cityconsult Development Анастасія Давидова, вручаючи ключі від двокімнатної квартири та документи на житло Миколі та його матері, зазначила, що підліток під час п’ятирічного марафону боротьби за життя та реабілітацію свого здоров’я продемонстрував неабияку мужність, і висловила сподівання, що згодом він буде проявляти не меншу волю й до спортивних досягнень, а головне, що інші представники бізнесу проявлять милосердя та соціальну відповідальність та інтерес до всеукраїнського проєкту "Діти неоголошеної війни" і також не на словах, а на ділі, будуть підтримувати  дітей, що постраждали на Донбасі, та їхніх родин.

З’ясувалося, що опіка над пільговими категоріями новоселів - добра традиція цієї компанії та вона до кінця поточного місяця має намір передати мерії Броварів ще з десяток квартир для нужденних, які не можуть самостійно придбати житло.

Мати хлопця Алла Володимирівна висловила вдячність всім небайдужим людям, хто прийшов на допомогу Колі у скрутний час і висловила впевненість, що тут, у Броварах, її сину буде зручно навчатися та займатися спортом. Та й звідси недалеко до столиці, куди все ж таки періодично потрібно буде їздити до медичних центрів.

А потім із офісу компанії Cityconsult Development усі причетні до події, разом із журналістами, перейшли до сусіднього двора, де на першому поверсі 25-поверхового хмарочосу й знаходиться нова оселя родини.

Доки йшли пішки до нової квартири ще один уродженець Донбасу, народний депутат України 5 та 6 скликання Валерій Бондик так прокоментував цю подію:

"Проблема адаптації та соціалізації переселенців, особливо з дітьми, які постраждали від війни, - досить актуальна. Задумайтеся над драматичною статистикою: понад півтора мільйона уродженців Донбасу були вимушені залишити свої домівки, а на новому місці їм потрібно винайти і роботу, і житло, і місця в школах та дитячих садочках! Хотілося, аби не тільки громадські організації та відповідальний бізнес допомагав їм, але й держава, оскільки це – зона її конституційної відповідальності", - зауважив політик.

Зазначимо, що не тільки у Броварах приділяють увагу розвитку інклюзивної освіти й спорту. Нещодавно в Обухові відкрили унікальний центр для підготовки педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими потребами, а Київщина загалом є всеукраїнським лідером серед регіонів за кількістю центрів інклюзивної освіти, створених на базі загальноосвітніх шкіл.

І ось ми підійшли до під’їзду, де знаходиться нова двокімнатна квартира Ніжніковських, загальною площею близько 70 квадратних метрів. Звичайно, за новітньою традицією, внутрішнє оздоблення квартир роблять переважно самі новосели. По-перше, це робить дешевшим вартість квадратного метра житла, а, по-друге, у кожного господаря є власні уподобання щодо дизайну, інженерного та меблевого облаштування власної оселі. У випадку Ніжніковських, Аллі Володимирівні доведеться шукати спонсорів, аби остаточно довести квартиру до ладу, але вона безмірно вдячна і земляцтву, і будівельній компанії, які пішли їм назустріч.

Після трагедії у 2015-му році родина переїхала до Запоріжжя, де орендували житло. У Миколи ще є дві сестри. Мати Алла Володимирівна пригадує, що коли вони були у Канаді волонтерка, яка ними опікувалась, збудувала будинок для родини у Запоріжжі, але оформила нерухомість не на Миколу, а на себе, тому родина Ніжніковських проживала там у статусі звичайних переселенців.

Щоб мати власну оселю Алла Володимирівна зверталася до різних фондів для благодійних організацій, проте підтримку знайшла лише в земляків та в компанії Cityconsult Development.

"Чужих дітей, як і чужого горя, не буває", – це гасло консолідувало всіх нас у цей чудовий весняний день, - зазначила після оглядин Тетяна Бахтеєва і нагадала, що 160 загиблих діток на Донбасі та дві сотні поранених та покалічених - такий він суворий наслідок військового протистояння на Донбасі".

Тож за її словами проєкт "Діти неоголошеної війни", як і в цілому новоутворене Земляцтво "Рідний Донбас", ставить собі за мету - допомагати дітям переселенців.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"