#

Калинівка: Закон про декомунізацію не для всіх

21.12.2021 14:02
Калинівка: Закон про декомунізацію не для всіх
Фото з місця подій

Нещодавно  на нашому сайті була опублікована новина про те, що у селі Калинівка Броварського району  громадські активісти з організації «Гонор»  та небайдужі місцеві жителі завалили памятник НКВС. Одразу після публікації зявилися коментарі про те, що це насправді памятник захисникам Києва, тому виникла необхідність  розібратися  у цій ситуації задля відновлення справедливості.

Нагадаємо, пам’ятник стоїть на адміністративній межі Києва та Калинівки. Раніше біля нього періодично відбувалися вшанування. Ще до Революції Гідності тут покладали квіти, зокрема, бійці розформованого підрозділу МВС «Беркут».  А цього року квіти поклали представники влади Калинівської ОТГ.

Довідка: Пам'ятник працівникам НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР) в селищі Калинівка був встановлений в 1966 році «на честь чекістів і робітників, загиблих в боях за оборону Києва». Його встановили на вулиці Чекістів, яку потім перейменували на Чернігівську.

Все почалося далекого 1920 року, коли до Києва прибула сформована в Москві 7-а окрема конвойна команда, яку у  1921 р. переформовано у конвойний полк. Спочатку це був 2-й, згодом — 4-й, з 1932 р. — 227-й, а з 1962 р. — 462-й конвойний полк.
В історичній довідці  Інституту історії України Національної академії наук України  йдеться про те, що 227-й полк НКВС  у 1939 – 1941 роках полк здійснював охорону та конвоювання польських військовополонених, а також депортацію окремих груп населення з українських територій, охорону тюрем УНКВС і складів.

Але варто нагадати, що 227-й полк на чолі з командиром Трохимом Вагіним обороняв Київ під час Німецько-радянської війни, а точніше, прикривав тили 37-ої армії під час відступу. Ведучи нерівні бої, полк поніс значні втрати. Невелика група  у 45 чоловік, розбившись на 5 малих груп,  у жовтні 1941 року прорвалась через лінію фронту, а вже в січні 1942  року в Сталінграді полк був сформований вдруге.

У післявоєнні роки полк ніс службу в різних нарядах: планових, ешелонних, зустрічних, прохідних, судових конвоях,  а з 1960 р. охороняв виправно-трудові установи. Військовослужбовці частини надавали допомогу органам внутрішніх справ в охороні громадського порядку, ліквідації наслідків стихійних лих, в інших надзвичайних обставинах. Полк неодноразово займав І місце у військах МВС СРСР і нагороджувався перехідним Червоним прапором. 4 вихованці полку — Герої Радянського Союзу.

Також офіцери і прапорщики частини пройшли випробування Афганістаном, нагороджені орденами та медалями та продовжують службу у з'єднанні; понад 290 військовослужбовців взяли участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 96 з них одержали державні нагороди та заохочені командуванням військ.
З початком становлення незалежності України наказом МВС СРСР від 1989 року в Києві із колишнього 462 конвойного полку ВВ МВС СРСР сформовано 7 окрему конвойну бригаду ВВ МВС СРСР (в/ч 7429).

У 1991 році на базі 7-ї конвойної бригади була сформована 1-ша окрема конвойна бригада Внутрішніх військ МВС України (в/ч 3001). Підрозділи залучалися до операцій з ліквідації бандитизму, охорони громадського порядку, конвоювання кримінальних злочинців, охорони місць ув'язнення.

Багато  колишніх військовослужбовців  військової частини брало і бере участь у бойових діях у зоні АТО/ООС. Один із них – Євгеній Тельнов. Євгеній  Львович Тельнов народився  20 листопада 1961року у місті Кіровоград, нині  місто Кропивницький. Учасник війни на сході України, солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», позивний «Усач», Євгеній Тельнов  проходив  строкову службу у військовій частині 7429  у місті Києві. Звільнений у запас в травні 1982 р. Працював на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р — лаштувальником верстатів з ЧПК. З 1984 по 1987 заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування на факультеті за спеціальністю «Обробка металів різанням». У липні 1991 р. прийнятий на посаду інструктора зі спорту в Кіровоградську РТШ (ДОСААФ). Звільнився у лютому 1992. Займався бізнесом. Тельнов був активним учасником Євромайдану, а 10 червня 2014 р. прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці. З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (Артемівськ, Попасна, Іловайськ). Воював під псевдо «Усач» у 3-му взводі 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас». 26 серпня був поранений осколком міни на околиці Іловайська. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільське батальйон потрапив під обстріл танків, 109 бійців потрапили в полон, більше сорока п'яти — загинули. Тельнов разом з 12 побратимами вийшли зі зброєю, при цьому Євгеній з гранатомету підбив два танки Т-72Б3 підрозділів 6-ї танкової бригади РФ і два БМД Збройних сил РФ. Євгеній Тельнов загинув у бою поблизу села Широкине 15 лютого 2015 р., потрапивши у засідку.
Він удостоєний звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Також нагороджений орденом «За мужність» III ст. (25 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Український інститут національної памяті, докладно посилаючись на декомунізаційне законодавство, резюмує: «Пам’ятник воїнам 227-го полку НКВС СРСР, встановлений на Броварському проспекті у м. Києві, містить символіку комуністичного тоталітарного режиму і підлягає обов’язковому демонтажу».

Цікаво, чому Київська міська державна адміністрація проігнорувала виконання пункту 6 ст. 7 Закону України про демонтаж пам’ятника і чи має хтось понести за це відповідне покарання?

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Антон Болбочан
журналіст
Теги: