Захист бізнесу чи фікція або що забув Тимур Ткаченко на Київщині

На фото - голова податкової Руслан Кравченко, скандальний бізнесмен Костянтин Єфименко, а також голова КМВА Тимур Ткаченко

Присутність на зустрічі з питань захисту бізнесу голів податкової і Київської МВА – дивує. Чому – читайте у матеріалі "Моєї Київщини"

Новий керівник Київщини Микола Калашник повідомив про свою участь у розширеній онлайн-зустрічі національної платформи "Діалог влади та бізнесу" за участю заступника керівника Офісу Президента України Віктора Микити, заступника міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександра Циборта, голови Державної податкової служби України і свого попередника на посаді в ОВА Руслана Кравченка, в.о. голови Київської обласної ради Ярослава Добрянського, начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка та представників бізнесу Київської області. Калашник дуже позитивно розписав, про що йшлося на зустрічі, зокрема хизувався презентацією онлайн-платформи "Пульс", яку розвиває Мінекономіки. За його словами, це інструмент, що дозволяє бізнесу оцінювати державні послуги, повідомляти про проблеми, якщо вони виникли, та пропонувати ідеї.

Також очільник Київщини прозвітувався, що від початку роботи регіональної платформи "Діалог влади та бізнесу" в області проведено 25 зустрічей, у яких взяли участь близько 2,5 тис. підприємців. У КОВА анонсували презентацію проєкту "БізОН – промоція, трансформація та інклюзивний розвиток бізнес-освіти у вибраних регіонах України". Це ініціатива, спрямована на підвищення рівня знань та навичок підприємців через сучасні освітні програми, запровадження інноваційних підходів у бізнес-освіті з урахуванням міжнародного досвіду; формування стійкої екосистеми для підприємців через співпрацю з владою, освітніми установами та міжнародними партнерами, розвиток підприємництва у громадах, зокрема підтримку жінок у бізнесі та молодіжних стартапів. Бізон – великий американський бичок. Цікаво, люди, які придумали таку назву для освітнього проєкту, прораховували, що тепер над ними потішатимуться?

Із допису Калашника на сторінці влади Київщини у "Фейсбук" можна зробити висновок, що справи із захистом бізнесу в області йдуть добре. Бо про негативи він не згадав. Калашник – людина нова, тому побажаємо йому глибше вникати в хитросплетіння ввіреної йому області. І заразом спробуємо розібратися, чи справді все так чудово.

Почнемо із самої платформи "Діалог влади та бізнесу", яку курує Офіс Президента. Її створили за доручення Володимира Зеленського у межах Конгресу місцевих та регіональних влад. Перша всеукраїнська онлайн-зустріч відбулася 18 жовтня минулого року. У Київські області – днем раніше, 17 жовтня. Як зазначалося, мета зустрічей – знати про проблеми підприємців, підтримувати бізнес та вчасно реагувати на його потреби. Нині регіональні платформи працюють в усіх підконтрольних Україні областях. Але тут варто нагадати, що стало поштовхом до активізації центральної влади в царині захисту прав підприємців. У червні 2023 року ті створили рух "Маніфест 42" (назва від кількості підписантів спільного документу), завдання якого – зупинити тиск на бізнес під час війни. Поява цієї ініціативи стала холодним душем для влади.

Стосунки між рухом "Маніфест 42" і владою загострилися після затримання 18 січня 2024 року директора інвестиційної компанії "Concorde Capital" Ігоря Мазепи. 21 січня учасники руху закликали підприємців до організованого спротиву через тиск силовиків на бізнес. 26 січня Президент Зеленський утворив Раду з підтримки бізнесу, до складу якої від Київщини увійшов колишній "регіонал" Костянтин Єфименко. Окрім кількох крупних підприємців, у Раду запросили і голову Федерації роботодавців, одного з ініціаторів "Маніфесту 42" Дмитра Олійника. Ця платформа мала стати місцем обговорення та ініціювання потрібних бізнесу та українцям законодавчих змін. Але, як зауважували критики, цей орган створювався радше для випускання пару. Як заявляв у листопаді 2024-го заступник голови правління "Маніфесту 42" Сергій Сироватка у коментарі "Forbes", ключову проблему – тиск на бізнес – не розв’язано.

В Україні є давня практика плодити різноманітні комітети, асоціації, спілки із захисту бізнесу, які часто-густо виконують роль зручної для влади ширми. Насправді в нас вистачає структур, які виконують функцію захисту прав підприємців, але держава замість діалогу з ними прагне очолити процес. У нас є бізнес-омбудсмен, Федерація роботодавців, Торгово-промислова палата, Асоціація платників податків, Український союз промисловців і підприємців, Федерація профспілок та її галузеві структури, які мають влагоджувати взаємини між працедавцями і найманими працівниками, Спілка українських підприємців, згаданий рух "Маніфест 42" і це далеко не весь перелік.

Діалог держави з бізнесом, безумовно, потрібний. Але одна справа, коли він ведеться з організаціями, покликаними захищати підприємців, зовсім інша – коли на зустрічі запрошуються окремі особи. Це створює враження вибірковості у підходах: якщо наближений до лояльних до влади структур, ти – свій, ні – начувайся.

Згаданий білоцерківський бізнесмен Костянтин Єфименко має скандальну репутацію. Свого часу він був фаворитом президента-утікача Віктора Януковича, працюючи міністром транспорту в уряді Миколи Азарова та заступником міністра інфраструктури Бориса Колєснікова. "Моя Київщина" розповідала про бізнес Єфименка та його партнера Василя Хмельницького. Зокрема про давні і глибокі зв’язки з росією: російський "Комерсант" повідомляв, що, крім співпраці з російською залізницею, дочірні компанії білоцерківського заводу "Трібо" та інші бізнес-структури, пов'язані з групою Хмельницького-Єфименка, протягом багатьох років посилювали російську армію. Чомусь ці факти не зацікавили Офісу Президента, коли там узгоджували склад Ради з підтримки бізнесу. Можливо тому, що бізнесмени такого штибу завжди намагалися бути близькими до влади. Бо їх цікавить розвиток власного бізнесу, а не захист прав інших підприємців.

Утім, повернемося до онлайн-зустрічі "Діалог влади та бізнесу". На ній були присутні голова Державної податкової служби Руслан Кравченко та очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. До ефективності роботи пана Кравченка, який менш ніж три місяці тому ще очолював Київщину, немає, але є питання до організаторів заходу. Функція податківців – збільшувати надходження до бюджету від сплати податків, захист бізнесу – не їхня функція. Податкова працює згідно з чинним законодавством, якщо влада прагне захистити підприємців від зайвого податкового навантаження, вона у співпраці з бізнесом ініціює зміни до законів. А орган, який очолює Кравченко, працює за оновленими правилами.  

Що ж до Тимура Ткаченка, то тут узагалі купа питань до організаторів заходу. Військові адміністрації займаються обороною та безпекою, а не функціонуванням бізнесу. Власне, попередник Ткаченка генерал Сергій Попко займався питаннями оборони столиці, йому вистачало обсягу робіт і без невластивих військовим адміністраціям функцій. Мера Києва Віталія Кличка чи когось із заступників голови КМДА не покликали. Чому не покликали, здогадатися нескладно. Нині – період чергової ескалації конфлікту столичної мерії і центральної влади. Роль Ткаченка в цьому конфлікті відома.

Щоб довго не розписувати перебіг подій, узагальнимо: призначення цього наближеного до Банкової чиновника керівником військової адміністрації збіглося в часі з новою хвилею жахань столичних можновладців. Правоохоронці, силовики, антикорупціонери дружно взялися викривати земельні та майнові оборудки, проте нічого, окрім репутаційних збитків для Кличка, це не дало. До того ж столичний голова оперативно відреагував звільненнями осіб, на яких упала підозра. Простіше кажучи, крісло під Кличком гойдають, та практично нічого вдіяти з мером не можуть. Учора ж з’явилося повідомлення, що всі фігуранти спецоперації НАБУ "Чисте місто" про розкрадання державних земель Києва  вийшли з-під варти під заставу. Схоже, розпіарена операція "Чисте місто" закінчиться гучним пшиком. 

Присутність Ткаченка на заході, присвяченому захисту бізнесу, дивує не тільки тому, що такі питання – не його функціональні обов’язки. Під час зустрічі йшлося про підтримку підприємців Київщини, багато з них тісно співпрацюють зі столицею і столичним бізнесом, то ж зацікавлені, щоб у Києві був спокій, а не політична колотнеча. Яка тільки посилилася з призначенням Ткаченка керівником військової адміністрації.