Одна з трагедій війни: два друга з Київщини загинули майже одночасно (ФОТО)
У селі Галайки, що на Київщині, на стіні Будинку культури встановлені меморіальні дошки загиблим військовим Дмитру Богданову та Олександру Королю, які були друзями та разом пішли на війну добровольцями
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Цензор.НЕТ".
Дмитрові був лише 21 рік, коли він загинув. Мав роботу, але якоїсь миті сам вирішив піти до військкомату та повідомив матері, що підписав контракт. У Дмитра вже була молода дружина і маленький син Кирило. Дмитро зазнав поранення на позиціях. Ольга розповідає, що вороги почали закидати українських військових гранатами:
Дмитро розвертався і підірвався на міні, після чого його ще прошило автоматною чергою. А тоді, коли ще падав, зламав хребет. Побратими разом із кумом Сашком витягували Дмитра з-під обстрілів, майже чотири кілометри на ношах тягнули. Кум Сашко його не покинув… У сина була мінно-вибухова травма, кожен орган був пошкоджений, кожну судиночку зачепило. Його відвезли в Курахове, прооперували у польовому госпіталі. Після цього син прожив ще місяць.
19 лютого 2023 року серце Дмитра назавжди зупинилося. Його дружина Альона Богданова стала вдовою у 24 роки.
Друг та кум Дмитра Олександр дуже тяжко переніс смерть людини, яка була з ним поруч з дитинства. Хлопці разом ходили до школи, разом займалися боксом, разом розважалися, стали кумами, разом пішли на війну, коли в країні розпочалася повномасштабна війна.
Кум Дмитра Сашко Король пережив найкращого друга на 3 місяці. 30 квітня 2023 року Сашкові минув 21 рік, а 26 травня того ж року він відійшов у засвіти. Батько Сашка Володимир Король твердить, що його син не став чекати на повістку. Олександр разом із кумом добровільно рушили до військкомату. Тричі писав заяву, щоб його взяли до війська. І вже із жовтня 2022-го чоловіки були на фронті. Про те, що доводилося переживати на передовій, Сашко волів не розповідати рідним. На усі розпитування коротко відповідав: "Все нормально".
Після смерті Дмитра Сашко взяв собі його позивний – Кум. Виходить, у них був один позивний на двох,
- про це розповідає молодший брат Олександра Владислав.
Увечері 25 травня 2023 року Сашко востаннє поговорив із батьком по телефону. А вже за два дні Володимир отримав найжахливіший телефонний дзвінок у своєму житті – повідомлення про те, що Сашко загинув у селі Володимирівка, що поблизу Волновахи. Тепер два друга назавжди разом у пам'яті мешканців свого невеличкого села на Київщині.
Нагадаємо, сержанта збройних сил рф судитимуть за фактом катування мирного мешканця Вишгородщини
