Місцеві вибори на Київщині: хто хоче поборотися за облраду

Фото з мережі Інтернет

Одне з головних і стратегічних питань, яке хвилює не тільки політиків, а й звичайних громадян – місцеві вибори. Хоча парламент досі не проголосував за закон, який регламентує виборчий процес, дехто вже помітно активізувався… "Моя Київщина" проаналізувала діяльність політичних партій у столичному регіоні, щоб оцінити їх шанси на потрапляння в місцеві органи влади восени цього року

Логічно розпочинати аналіз із президентської партії "Слуга народу", яка минулого року стала феноменом виборчих перегонів за рахунок величезної підтримки Володимира Зеленського. Але за рік при владі рейтинг суттєво знизився завдяки постійним скандалам, провальній кадровій політиці та невиконаним передвиборчим обіцянкам. Таким чином, про "монобільшість" в облраді "слугам" залишається лише мріяти. Станом на липень деякі соціологічні опитування показують рівень довіри до СН близько 25%. Попри все, вони залишаються в лідерах серед інших політичних сил, але до осені ситуація ще може змінитися.

Окремо варто звернути увагу на штаб "слуг" на Київщині, яким займається нардеп Олександр Дубінський, замінивши тут колегу по фракції у Верховній Раді Ольгу Коваль. За його словами, президент поставив завдання взяти найкращий результат на місцевих виборах по Україні саме у столичному регіоні. Щоправда, представлені Дубінським керівники районних штабів, які мають забезпечувати результат на місцях, викликали чимало зауважень. Із огляду на якість кадрів, які причетні до роботи партії, на особливі успіхи розраховувати не варто.

Актуально: Агротітушка, скандальний забудовник і п’яний заступник мера: кого "Слуга народу" набрала керівниками штабів на Київщині.

Утім, спостерігається й інша цікава тенденція: задля досягнення результату правляча партія бере під своє крило і висуває на посади мерів та голів ОТГ тих, хто має хороші стартові позиції та готовий співпрацювати з владою. Варто зазначити, що дехто з новоспечених "слуг" міг би перемогти й без партійного бренду, але переходом у "Зекоманду" вони гарантують певну стабільність на наступні роки. Так, перефарбування, що викликало гірку іронію у експертів і журналістів, відбулося з міським головою Бучі Анатолієм Федоруком, який безперервно перебуває на посаді протягом 22 років, а тому встиг попрацювати при кожній владі. Скоріше за все, "зелені" спробують домовлятися і з іншими мерами. Тут є два моменти: з одного боку, це дасть змогу покращити "загальнокомандний" результат. Із іншого – від партії висунуться одіозні персонажі.

На фоні падіння рейтингу однієї політичної сили поступово зростає підтримка інших. Саме так сталося з "Європейською солідарністю", лідер якої Петро Порошенко, схоже, оговтався від програшу та збирає ресурси для потужної кампанії восени. Зараз ЄС залишається єдиною партією нацдемівського гатунку, яка має розгалужену мережу та представлена по всій країні. Фактично вони майже повністю переймають на себе опозиційний патріотичний електорат, адже партії такого напрямку відчутно втратили позиції в порівнянні з 2015 роком. Варто нагадати, що на попередніх виборах "Солідарність" взяла 26,19% голосів та завела в облраду найбільшу фракцію. Чинний голова обласного осередку Георгій Цогареішвілі зараз активно займається підбором кандидатів у депутати. І гарно продумана медіакампанія може дати хороший результат на виборах до облради.

Також варто виділити технічний проєкт Офісу президента "За майбутнє" Палиці-Коломойського. За інформацією нашого видання, екснардеп Ярослав Москаленко буде займатися кампанією партії "За майбутнє" на Київщині. Саме цей політпроєкт, як розраховують на Банковій, у разі потужного представництва в облраді, допоможе "слугам" створити коаліцію. Щоправда, шанси на це – невисокі. По-перше, через досить високу одіозність учасників цього проєкту. По-друге, попри наявність чималих фінансових ресурсів, часу для розкрутки нового бренду в команди Коломойського обмаль. Тому залишається відкритим питання, чи вдасться "За майбутнє" взагалі подолати 5-відсотковий бар'єр.

"Свобода", яка 5 років тому набрала трохи більше 8% голосів, цього року ризикує залишитися взагалі поза процесом, адже через фінансові труднощі партія майже припинила своє існування і тримається на "плаву" завдяки активістам. До цього додався вихід із політсили низки авторитетних партійців.

Гратиме свою гру ще одна політсила – "Батьківщина", тому не варто забувати про вічну присутність команди Юлії Тимошенко на чолі з Костянтином Бондарєвим, для яких Київщина завжди була в пріоритеті. На прикладі депутатів обласної ради, яких не так давно позбавили депутатських мандатів через їх вихід з фракції в облраді, Бондарєв показав, що вони або будуть підпорядковуватися партійній вертикалі, або швидко "вилетять". Чи виважено підбере цього разу керівник обласного осередку кандидатів, щоб не отримати "сюрприз" посеред наступної каденції, побачимо вже досить скоро. Зауважимо, що "Батьківщина" на центральному рівні сильно здала позиції в порівняні з 2018-19 роками, коли Тимошенко мріяла поборотися за крісло президента. Після минулорічної парламентської кампанії, коли "Батьківщина" отримала набагато менше від бажаної кількості нардепів, активність у центральному штабі й на місцях значно ослабла. Проте не варто забувати, що партійна система перебуває у "напівсплячому" режимі, але за відновлення фінансування буде "реанімована". Тим паче, Київська область залишається для Тимошенко і Ко – ключовою...

Спостерігається активізація електорату, який готовий віддати свої голоси за "Опозиційну платформу – За життя", якою на Київщині буде опікуватися нардеп Олександр Качний. Варто зазначити, що основними прихильниками сили будуть пенсіонери, які найбільше очікували змін від нової влади та вчергове отримали розчарування. Саме тому можна очікувати ближче до виборів розвезення продуктових наборів та гучних гасел про повернення безкоштовних "совкових" благ.

А от Радикальна партія Ляшка, яка не пройшла у Верховну Раду 2019 року, взагалі загубилася на політичній мапі (і, подейкують, скоро "зіллється" з партією  Юлії Тимошенко "Батьківщина"), і це попри те, що чинний голова Київської облради Микола Стариченко представляє саме "радикалів". Варто зауважити, що за останніми чутками Стариченко спробує йти  на місцеві вибори з проєктом "Наш край" – ще один технічний проєкт Банкової, який на виборах 2015 року отримав підтримку на рівні зі "Свободою". Цими вихідними на з’їзді партії було обрано головою ексгубернатора Анатолія Присяжнюка, який уже більше року готується до місцевих виборів, адже регулярно проводить зустрічі з аграріями, бізнесменами, чинним та колишніми посадовцями столичного регіону. Враховуючи його зв’язки та непогану впізнаваність, він може серйозно підняти рейтинг політсили.

Також варто нагадати про декілька "постмайданівських" політичних проєктів, які так і не змогли повністю реалізуватися – "Самопоміч" та УКРОП. У Київській області вони практично припинили своє існування, а їхні представники в облраді, які залишаються членами фракцій, взагалі не виконують своїх функцій. У випадку з УКРОПом, щоправда, варто зробити застереження: саме на його "руїнах" частково буде будуватися вертикаль нового проєкту Коломойського – "За майбутнє".

Не варто забувати й про регіональні проєкти на кшталт партії ексмера Ірпеня Володимира Карплюка "Нові обличчя". На виборах 2015 року їм не вистачило зовсім небагато, щоб завести свою фракцію в облраду, хоча їхній електорат переважно зосереджений у Приірпінні. Попри регулярні скандали в місті навколо лідера партії та депутатів від "Нових облич", кандидат Карплюка (сам він, схоже, на вибори не піде) буде серед головних претендентів на посаду міського голови Ірпеня, за умови правильно проведеної кампанії. Окрім того, партія буде висувати своїх людей в інших громадах, де також матиме шанс поборотися за депутатство.

На парламентських виборах українці познайомилися з політичним проєктом "Голос", але називати його надто успішним не доводиться, зокрема через провали на центральному рівні. Проте варто віддати належне представникам партії на виборах 2019 року, які, хоч і не пройшли у Верховну Раду, не випали з політичного процесу. До слова, в Ірпені знову намагається відродити діяльність партії активістка Михайлина Скорик-Шкарівська, яка вже тривалий час бореться з незаконними забудовами в місті. Також сильними кандидатами були селищний голова Немішаєво Сергій Замідра та депутатка Київоблради, жителька Білої Церкви Наталія Бігарі. Остання наразі очолює обласну дитячу лікарню №2 у найбільшому місті області. Ураховуючи результат виборчої кампанії до ВР, вона могла б стати сильним кандидатом на пост міського голови Білої Церкви.

Цікаво, що невдала парламентська кампанія партії "Сила і Честь" Ігоря Смешка може поставити під загрозу балотування на місцевих виборах взагалі. "Моя Київщина" з’ясувала, що фактичного керівника обласного штабу зараз немає, тому про розбудову партійної мережі говорити не доводиться. І це при тому, що керівництву політсили варто було б звернути увагу на регіони, де Смешко отримав найбільшу прихильність: у Київській області опорним центром могла б стати Біла Церква, де його результат на президентських був дуже непоганим.

У напівкоматозному стані перебуває зараз ще одна політсила, яка не так давно мала високі шанси завести фракції в облраду, а також за рахунок разгалуженої мережі завести людей в районні та ОТГ. Йдеться про "Аграрну партію". У червні головою політсили став скандально відомий "співочий ректор" Михайло Поплавський. Синхронно з його обранням з партії було фактично викинуто низку авторитетних фігур, які займалися її розбудовою. Йдеться не лише про аграріїв із Київщини, але й великих фермерів із Чернігівської, Черкаської та інших областей. Чи вдасться новому керівництву перезавантажити "Аграрну партію" та знайти людей "під" вибори, незрозуміло.  

Загалом, представники бізнесу, зокрема й аграрного, захочуть поборотися за присутність у громадах, але для цього треба буде приєднуватися або до рейтингових політсил, або заходити з невідомими для жителів Київщини брендами. Одними з тих, хто за рахунок чималих ресурсів може нав’язати боротьбу, є родина Герег, які на рідній Хмельниччині заснували доволі успішну партію "За конкретні справи". Ураховуючи той факт, що за останні 5 років Гереги суттєво збільшили свою присутність на Київщині, просування партійного бренду було б логічним продовженням.

Тим часом, деякі бізнесмени та місцеві політики, які активно шукають прохідні партії для майбутніх виборів, подейкують про початок "розпродажу" місць у списках партій. Щоправда, за умови прийняття нового закону це не буде грати жодної ролі, адже пройти в ради зможуть лише ті, за кого дійсно проголосують виборці. Для тих, хто ще не обрав із якою силою йти на вибори, варто приймати виважене рішення, адже від цього може залежати дуже багато…