Київщина пам'ятає: рік без Андрія Гальчуса
Сьогодні, 2 березня, минає рік, як під час відбиття повномасштабної збройної агресії РФ обірвалося життя підполковника, військового перекладача і науковця Андрія Гальчуса.
Захисник України народився у м. Біла Церква у 1983 році. Закінчив Білоцерківську гімназію №2, а згодом присвятив себе військовій справі, вступивши до Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “Військовий переклад”. Відтоді Андрій Гальчус пройшов шлях від інструктора з вивчення іноземної мови у військовій частині до начальника лінгвістичного науково-дослідного управління Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка. Він був одним із засновників системи військової термінології у ЗСУ та автором перших військових термінологічних стандартів, зробивши значний внесок у розвиток системи лінгвістичного забезпечення Збройних Сил України. Остання посада Андрія – начальник лінгвістичного науково-дослідного управління науково-дослідного центру Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка.
Андрій Гальчус був люблячим чоловіком та батьком двох синів. Рідні та друзі після загибелі Гальчуса клопотали про перейменування однієї з вулиць Білої Церкви на честь захисника, а також про присвоєння йому звання Герой України (посмертно). Відповідне депутатське звернення на ім'я Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного зробив і народний депутат України, обраний від Київщини, Валерій Колюх:
Враховуючи великий військовий та науковий вклад в розбудову незалежної демократичної України, Збройних Сил України та лише позитивні спогади та відгуки від рідних, друзів та колег, прошу Вас розглянути можливість та клопотати перед Президентом України про відзначення державною нагородою України підполковника Андрія Гальчуса (посмертно).
Поки вищезазначене питання розглядається на державному рівні, у Білій Церкві перейменували вулицю Тургєнєва на честь військового перекладача і науковця, підполковника Андрія Гальчуса, що загинув під час повномасштабної війни з РФ.
У роковини з дня смерті Андрія, рідні, друзі, колеги вшановують пам'ять захисника України, який назавжди залишиться в їхніх спогадах як професійна, мужня, порядна, добра та світла людина. Дружина Ольга зазначає:
Вже рік…. Біль втрати буде з нами завжди, тому що для нас ти був люблячим, турботливим чоловіком і татом, захисником нашої родини. Зараз я розумію наскільки я себе впевнено почувала, тому що ти завжди мене підтримував у всьому. Я вдячна Богові, що в мене є наші хлопчики, які є продовженням тебе і так на тебе схожі.
Київщина пам'ятає своїх Героїв!
