Влада Литовченко: Вишгородський заповідник демонструє сучасні підходи, які радують наших відвідувачів

Влада Литовченко

У першій частині інтерв’ю «Моя Київщина» поспілкувалася з очільницею Вишгородського історико-культурного заповідника Владою Литовченко про проблеми та перспективи розвитку історико-культурного сегменту в столичному регіоні.

- Чим займається музей? Яка його мета?

- Перш за все, ми – заповідник. Це зовсім інший статус. Заповідна територія – це така територія, на який знаходиться мінімум п’ять об’єктів історико-культурного, археологічного, мистецького надбання. Вишгородський історико-культурний заповідник, незважаючи на те, що створений Указом Президента України Леонідом Кравчуком у 1994 році, має свою історію, унікальність. Не варто забувати й про історичність самого міста Вишгорода.

Перші згадки про Вишгородський історико-культурний заповідник сягає 1935 року, коли на цій землі працювала археологічна експедиція під керівництвом Мовчанівського. Дослідники – а туди входили історики, археологи, етнографи, мистецтвознавці – під час досліджень цієї території побачили велику значущість пам’яток. Дуже трагічно склалася доля цих дослідників і вчених. На жаль, їх було страчено за антирадянську діяльність. Згодом історики та дослідники повернулися до цієї унікальної землі, до міста Вишгорода і все ж таки в 1994 році цей заповідник отримав своє нове життя.

На сьогоднішній день ми є комунальним закладом Київської обласної ради. В структурному підрозділі Вишгородського історико-культурного заповідника знаходяться дві установи: Історичний музей історико-культурного заповідника та Музей давньоруського гончарства історико-культурного заповідника.

- Відомо, що унікальність Вишгорода у тому, що тут були резиденції київських князів, зокрема знайдено унікальні археологічні об’єкти. Про що йде мова?

- Вишгород – це унікальне давнє місто, місто давньоруських князів та їхніх резиденцій. Вважається, що тут відпочивали в своїх резиденціях київські князі. Тут знаходилася резиденція княгині Ольги, тут поховані православні страстотерпці Борис і Гліб.

Зокрема, в XI столітті протягом 50-ти років тут знаходилася Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері – головна православна святиня (була вкрадена і зараз знаходиться у Росії, - Ред). Тут же знаходився великий промисловий осередок доби Давньої Русі, а саме Квартал гончарів, Квартал металургів. Так само свого часу тут була велика кількість бортників (бортництво – архаїчний метод видобутку меду), які опановували це мистецтво до появи першого рамкового вулика в XIX столітті. Тому ми можемо тільки уявити величезний історичний та промисловий потенціал міста Вишгорода тих часів.

Вишгород був другим по значущості містом у період Давньої Русі. Археологічна пам'ять нам залишила унікальні об’єкти і деякі з яких відносяться та мають статус пам’яток історії, археології національного значення. Це городище давнього Вишгорода і залишки фундаментів Храму Святих Бориса і Гліба. Також це літописний ландшафт давнього Вишгорода.

Окрім того на території Музею давньоруського гончарства знаходиться Давньоруський горн – це пам’ятка історії, археології місцевого значення. Він єдиний в стані збереженості та в такому розмірі, що зберігся на території Східної Європи та усієї України, і саме він дав поштовх до створення Музею давньоруського гончарства. Вишгород на сьогоднішній день є одним з ключових туристичних магнітів і туристичних маршрутів Київщиною та міжрегіональних маршрутів. Приємно, що на цьому дослідження та належне представлення і проявлення Вишгорода в якості історичного, археологічного, мистецького об’єкту не закінчується. Вишгород долучається до усіх маршрутів нашої держави.  

- Який тут туристичний потік? Чи цікавляться музеєм туристи не тільки з різних куточків України, але і іноземні?

- Відносно іноземців, то в зв’язку з тим, що місто Вишгород має 6 міст-побратимів в Європі, в якості культурної програми ми маємо відвідувачів іноземців. Вони приходять не лише до музею, а й роблять оглядову екскурсію містом, спостерігаючи і вивчаючи пам’ятки історії, археології національного значення.

- А які закордонні відвідувачі чи делегації вам запам’яталися і чи буди серед них відомі особистості?

- Нам запам’ятався приїзд бургомістра з Німеччини, з міста Айхенау, що у Баварії, який зі своєю дружиною та з делегацією завітали до музею напередодні Великодня та взяли участь у майстер-класі щодо розпису писанок. У нього склалися досить гарні враження. Для нас це важливо.

До нашого музею у 2019 році завітав міністр культури України Євген Нищук, який здійснював свою робочу поїздку Київщиною. Він дав дуже високу схвальну оцінку стану розвитку та програмам діяльності заповідника.

Якщо казати відверто, то нашими головними і бажанішими гостями та відвідувачами є діти і молодь, задля яких ми працюємо. Пріоритетом діяльності Вишгородського історико-культурного заповідника є робота з молоддю та її залучення до програм історичної пам’яті, до програми з історії, краєзнавства, вивчення традицій власної землі, власного краю. Не тільки Вишгород, а й Вишгородщина бере активну участь в цих програмах. Школярі та діти з дитсадків навчаються цим традиціям.

- А які групи дітей долучаються до програм історичної пам’яті та краєзнавства в історико-культурному заповіднику?

- Це діти, які навчаються в школах та діти з дошкільних навчальних закладів. Ми проводимо певні програми з дітьми з малозабезпечених сімей, з дітьми учасників АТО, героїв АТО, а також є програми з соціальними закладами, дітьми з певними вадами здоров’я, людьми похилого віку, які можуть приходити безкоштовно до музею і не лише відвідувати екскурсії. Для них передбачені ще тематичні заходи, які присвячені тим чи іншим подіям та майстер-класи.  

- На базі музею, як відомо, проводяться майстер-класи “Школа археолога”, яка дає навички цієї унікальної професії і можливість долучитися до досліджень. Розкажіть детальніше, хто може стати учасником школи археолога?

- “Школа археолога” – це цикл занять, які проходять люди, бажаючі долучитися до історії, археології, краєзнавства. Є розклад занять, проводиться запис, учасники прослуховують лекцію від наукового співробітника, від археолога і беруть участь у практичних заняттях. Під час проведення археологічної експедиції  на території міста, де позначається ділянка, яка буде досліджуватися, ці відвідувачі можуть прийти подивитися, як будуть проходити розкопки.

- Які вже є здобутки в розкопках?

- На території Музею давньоруського гончарства в 2006 році, як я вже говорила, було винайдено Давньоруській горн XI- 1 третина XII століття, а вже в 2019 році на цій території учасники Вишгородської археологічної експедиції знайшли залишки фундаменту житла гончара XI століття. Вони провели дослідницькі роботи, дістали артефакти, але цей об’єкт ми знову законсервували.

Наступним етапом є створення реконструкції цього житла гончара. Зараз наш заповідник спільно з Інститутом археології НАН України підготували такий проєкт та прораховуємо його кошторис. Наступного року будемо планувати реконструкцію цього об’єкту, тобто відтворення з історичною довідкою, з історичними кресленнями, зі зразками, типами споруд давньоруської доби.

Житло гончара і Давньоруський горн – об’єкти, що свідчать про великий промисловий характер гончарства Давньої Русі саме у Вишгороді. Також ми вивчаємо інформацію від археологів професійних, які досліджували цю територію, що саме тут знаходився давньоруський посад, де існувало 250-300 таких горнів, де виготовлялася гончарна продукція.

Чому ми вирішили, що знайшли саме житло? Тому що ця споруда має типову двохповерхову конструкцію 2.5/3 м, де ймовірно проживала сім’я: на першому поверсі знайдено рештки браслету жіночого, іграшку дитини того часу - гончарний глиняний коник.

- Які програми наразі актуальні для заповідника та які є новітні виклики?

- Вишгородський історико-культурний заповідник не зупиняється на досягнутому і проводить програми щодо залучення додаткових коштів для розвитку і проведення іміджевих програм. З 2019 року заповідник виграв 3 програми від Українського Культурного Фонду, які реалізував. Ці програми стосуються якраз популяризації історико-культурного і мистецького надбання, нематеріально-культурної спадщини вишгородської землі. Приміром, у 2019 році, на тлі новітніх викликів ми реалізували програму спільно з Українським культурним Фондом “Історико-культурна спадщина Вишгородщини: піар, кодування, моніторинг, апробація і популяризація”. Ми промаркували 22 найбільш значущі пам’ятки Вишгородщини, з яких 19 знаходилися у Вишгороді, а 3 – на території Вишгородського району, у історичному парку Межигір’я. Було виділено пам’ятки, які зіграли головну функцію в історії становлення і міста і району вишгородської землі, вишгородського краю.

На сайті Вишгородського історико-культурного заповідника було створено окремий розділ, де ці пам’ятки були доповнені історичними довідками, фотографіями, їх було позначено на інтерактивній мапі, представлена відео-презентація, а на місці-встановлення самої пам’ятки була встановлена інформаційна табличка з QR-кодами. Фактично будь-який турист, відвідувач міг просто просканувати QR-код місця пам’ятки, зайти за посиланням на сайт заповідника і дізнатися більш детальну інформацію щодо історії вишгородської землі. Ця програма була реалізована за 4 місяці.  

- Наскільки відомо, то дана програма була підтримана досить відомими людьми в плані популяризації значущих пам’яток Вишгородщини…

- Так, дуже важливим чинником цієї програми було те, що це було не лише представлення в сучасному просторі з новітніми технологіями, як QR-код та маркування пам’яток, а й популяризація цих пам’яток видатними людьми, зірками України. Мова йде про 26 зірок України та народних артистів, серед яких Ольга Сумська, Наталя Сумська, Віталій Борисюк, Анатолій Гнатюк, Анатолій Хостікоєв, Катерина Кістень. Також варто згадати про телеведучих Тетяну Гончарову, Олександру Кучеренко та Василя Апасова. Брали участь у допомозі відомий скульптор Олег Пінчук, поетеса Леся Мудрак, генеральний директор Національного музею архітектури України Оксана Старополякель, директор Національного музею заповідника “Битва за Київ у 1943 році” Іван Вікован та інші відомі особи.

Всі вони представили та презентували ці пам’ятки за взяли участь у фото-проєкті, а з відеоматеріалу ми окремо зробили відеофільм – “Екскурсія Вишгородом від українських зірок”. Це іміджевий ролік, який ми пропонуємо на всіх програмах, на всіх заходах заповідника, так само спільно з Вишгородською міською радою, відділом культури, освіти, молоді і спорту. На сьогоднішній день одним з ключових викликів для музейних установ є не лише функція збереження того історичного матеріалу, фонду, яким опікується музей і його експозиціювання, а ще популяризація цього надбання. Я вважаю, що за дуже короткий термін роботи над цим проєктом ми впоралися зі своїм завданням.

- А якими здобутками для Вишгородського історико-культурного заповідника відзначився 2020 рік?

- 2020 рік для нас був дуже плідним та результативним. Вишгородському історико-культурному заповіднику вдалося втілити дві програми за підтримки Українського культурного фонду. Один з них - це проєкт національної співпраці “Бортництво Полісся. Архаїчна традиція у сучасному вимірі”. Цей проєкт є міжрегіональним, він залучив три області, а саме Київську, Житомирську і Рівненську на території, де знаходяться осередки бортництва.

Головною задачею проєкту було представлення унікального архаїчного промислу, який відомий як мінімум 1000 років з літописних джерел з 10 століття. За короткий термін ми дослідили, представили та склали облікову картку на елемент нематеріально-культурної спадщини України – “бортництво Київської області”. Сподіваємося, що найближчим часом на засіданні експертної ради з нематеріально-культурної спадщини при міністерстві культури інформаційної політики цей об’єкт буде розглянуто так само, як на останньому засіданні експертної ради – “Український борщ”. Крім того, що цей елемент було внесено в національний реєстр, а вже наступним кроком є внесення в Репрезентативний список нематеріально-культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Наприкінці 2020 року ми так само вибороли один гранд від Українського культурного фонду - “Культура в часи кризи”. Цей гранд був покликаний допомогти закладам культури, музейних закладам України під час пандемії, підтримати і здійснити роботу щодо модернізації музеїв. За рахунок цієї грантової програми нам вдалося модернізувати експозицію “Давній Вишгород” історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника.

За цей короткий час здійснено багато. Чого не вистачає іустанові та усім моїм колегам, керівникам музейних закладів? Перш за все, гідного належного системного фінансування, а по-друге, - гідної оцінки нашої праці державою, тому що дуже важко мотивувати співробітників українськими окладами. На жаль, хороші спеціалісти просто покидають установу через низьку оплату праці.

- Тож поговорімо про одвічні проблеми фінансування? Де не допрацьовує центральна влада?

- В такі нелегкі часи ми раді і щасливі, що в нас є постійна оплата нашої праці, тобто кожного місяця і без затримок здійснюється виплата авансів та окладів, і разом з тим  немає заборгованості по комунальних платежах. Єдине, що нам не вистачає, - це коштів на програмну діяльність та поточні ремонти, адже будівлі амортизовуються, і хотілося б трішки осучаснювати певні моменти.

Міністерство культури спільно з міністерством регіонів на сьогоднішній день мають достатню кількість програм, серед них і “Велика реставрація”, і вже 109 перших об’єктів до кінця року отримають фінансування на проведення реставраційних робіт. Тому хотілося б на наступний рік сконцентрувати всі зусилля на тому, щоб попасти до такої програми, дати нашим музеям друге дихання. На сьогоднішній день ми є одним з провідних таких закладів з сучасним підходом з сучасними програмами розвитку, з великою кількістю людей, єдине, що хочеться навести лад вже остаточно, щоб радувати наших гостей та відвідувачів.

Про нагальні питання бідкатися не приходиться, бо я як керівник та менеджер прекрасно розумію, що не все залежить від фінансування. На сьогоднішній день заклади культури мають всі можливості, щоб самостійно заробляти платними послугами, кошти ті можна потім використовувати для розвитку установи. На сьогоднішній день тема кількості відвідувачів музею є вже не настільки актуальною, актуальним є питання, скільки установа заробляє на платних послугах.

- Яка ж робота проводиться в даному напрямку і що цікавого заплановано на найближчий час?

- Ми в цьому напрямку проводимо велику роботу, заохочуємо і впроваджуємо велику кількість майстер-класів, екскурсій, новітніх програм для того, щоб зацікавлювати наших постійних відвідувачів, наших гостей, проводити рекламні компанії. Ми підготувалися до цього сезону 2021 року і запровадили наступні екскурсії – відкриття експозиції “Давній Вишгород” в історичному музеї ВІКЗ, програми у Музеї давньоруського гончарства такі, як “Етнографічні перлини Київського полісся” “Бортництво від вуликового бджільництва Київського полісся”. У нас так само розроблена для тих, хто вперше опинився у Вишгороді чи для людей, які живуть у місті та не знають історії славетного Вишгорода, пішохідна екскурсія “Городища славетного Вишгорода”, окрема екскурсія “Квартал гончарів”, майстер-класи з ліплення з глини, індивідуальні майстер-класи з роботи на гончарному колі, новітні майстер-класи “Грошові одиниці та карбування монет часів Київської Русі”, майстер-клас “З історії давньоруської писемності”, а також такий модний і популярний формат, як проведення етнофотосесій у музеї чи на фоні красивих локацій Вишгородщини. Також ми беремо участь у тематичних святах, це і з нагоди святкування Трійці, трохи пізніше Івана Купала, звісно ми готуємо великий проєкт подання святкування 30-ої річниці Незалежності  України.